Банківські операції
Информация - Банковское дело
Другие материалы по предмету Банковское дело
валюта і сума векселя;
дата платежу;
безумовне зобовязання (наказ) сплатити вексельну суму;
найменування та адреса векселедавця;
місце платежу.
На практиці використовують простий і переказний векселі.
Простий вексель це вексель, виданий у формі безумовного зобовязання здійснити платіж.
Переказний вексель це вексель, виданий у формі безумовного наказу здійснити платіж.
Дисконтна ставка, що застосовується банком при врахуванні векселів, тісно повязана з процентною ставкою по звичайних кредитних операціях і може бути розрахована за формулою
D = ,
де D річна ставка дисконту, % ;
R річна процентна ставка, % ;
п кількість днів до погашення векселя.
Розрахунок суми, яку належить сплатити предявнику векселя у момент його врахування банком, можна здійснити за формулою
AP = NV (1 D ),
де АР сума, що виплачується предявнику за врахований вексель;
NV номінальна вартість векселя.
Торговельні операції з купівлі та продажу векселів здійснюються банками на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору про купівлю (продаж) векселів, в якому, зокрема, повинні бути визначені:
ціна купівлі (продажу) векселів;
строк та порядок здійснення розрахунку;
умови переходу права власності на векселі;
строк та порядок передавання векселів тощо. Ціна векселя при купівлі (продажу) встановлюється за домовленістю сторін у відсотках до номінальної вартості векселя. Дата переходу прав власності, строк і порядок розрахунку та передавання векселів встановлюються договором за домовленістю сторін з урахуванням вимог цивільного законодавства.
Продавець може зробити на векселі один із таких передавальних написів (індосаментів):
іменний індосамент, за яким векселетримач передає права за векселем покупцю та в якому зазначається особа, якій або за наказом якої має бути здійснений платіж;
бланковий індосамент без зазначення певної особи, який складається лише з підпису векселетримача, за яким векселетримач передає всі права покупцю векселя. Вексель з проставленим бланковим індосаментом, який підлягає оплаті за наказом, повинен бути оплачений предявнику. Векселетримач може перетворити бланковий індосамент у повний, зробивши над підписом бланкового індосаменту вказівку на певну особу. З метою уникнення непорозумінь при предявленні банку векселів та контролю банком відповідальності за векселем договір про купівлю (продаж) векселів має містити інформацію про вид індосаменту на векселі (іменний, бланковий) та особу, яка його вчинила.
Гарантійні банківські операції з векселями полягають у наданні банком забезпечення платежу за векселем за будь-яку із зобовязаних за ним осіб. Гарантування оплати векселів є формою кредитування банком субєкта господарювання і здійснюється на загальних принципах банківського кредитування за дорученням та за рахунок клієнтів. Гарантія платежу за векселем надається шляхом ввалювання векселя та письмової гарантії в забезпечення оплати векселя.
Авалювання це взяття банком на себе зобовязання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобовязаних за ним осіб, якщо платник не оплатив вексель у строк. Як правило, можуть бути авальовані векселі з точно визначеним строком платежу. Аваль оформляється як напис на векселі: Вважати за аваль, Як аваліст за (назва особи, за яку видано аваль), Ава-льований. В авалі має бути зазначена особа, за яку він виданий. Якщо вона не зазначена, вважається, що аваль наданий за векселедавця. Аваль може бути наданий у будь-який час: при складанні, видаванні та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.
Гарантія на забезпечення оплати векселів складається банком обовязково у письмовій формі. Усі гарантії вважаються без-відзивними, якщо не зазначено інше. Взагалі під гарантією платежу за векселем вважається безвідзивне зобовязання здійснити платіж за векселем у строк за предявленням вимоги. Платіж має бути виконаний проти предявлення письмової вимоги платежу згідно з умовами гарантії.
Обсяг та порядок відповідальності банку за гарантією визначається законодавством тієї місцевості, де надано гарантію, та змістом самої гарантії. Для того, щоб зобовязання за гарантією регулювалося нормами законодавства про вексельний обіг, достатньо, щоб в ній були такі реквізити:
повне найменування банку-гаранта;
безумовне зобовязання банку-гаранта про виплату гарантійної суми;
сума гарантії;
місце видачі.
Крім того, гарантія платежу за векселем, якщо вона обтяжена іншими обставинами та умовами про невиконання зобовязань щодо угоди, може мати такі реквізити:
повне найменування позичальника (особи, від імені якої видається гарантія);
повне найменування бенефіціара (особи, на користь якої видана гарантія);
посилання на угоду, на підставі якої видана гарантія;
строк платежу;
умови предявлення вимоги платежу;
можливе врегулювання скорочення гарантійної суми;
застереження про витрати.
Питання про те, за яких обставин та на яких умовах банк має виконувати гарантію, а також строк та умови її погашення визначаються змістом гарантії та чинним законодавством.
Розрахункові вексельні операції банків здійснюються у вигляді оформлення заборгованості векселями та проведення розрахунків з використанням векселів. Оформлення забо?/p>