Сільське господарство
Информация - География
Другие материалы по предмету География
х великих міст.
У валовому виробництві молока на першому місці Лісостеп, потім Степ, Полісся, Карпати. У перерахунку на 100 га сільгоспугідь перше місце належить Карпатам, далі йдуть Полісся, Лісостеп, Степ. Збільшення надою молока відбувається як за рахунок зростання поголівя худоби, так і за рахунок підвищення продуктивності корів. Перше місце за надоями на одну фуражну корову займає Степ, за ним йдуть Лісостеп, Карпати, Полісся. Проте, середній надій молока на одну фуражну корову коливається від 2,2 до 3 тис. Кг на рік, що значно менше за аналогічні показники економічно розвинених держав Європи та Північної Америки. Продуктивність корів залежить від багатьох факторів, але перш за все від якості кормів, організації утримання стада та племінних якостей худоби.
Наступний найважливіший напрям у структурі скотарства це виробництво яловичини. Найбільша питома вага у територіальній структурі виробництва мяса належить карпатським районам, а також територіям інтенсивного бурякосіяння. У перерахунку на 100 га сільськогосподарських угідь більше за всіх мяса виробляють Карпати, потім - Полісся, Лісостеп, Степ. Вихід яловичини в забійний вазі на 100 голів великої рогатої худоби найвищий показник у Карпатах і на Поліссі, менше у Лісостепу, ще менше у Степу.
Свинарство друга за значенням галузь тваринництва у країні. Най поширеною породою є велика біла, - понад 80% поголівя. Поширені також українська біла степова, миргородська, північнокавказька, велика чорна, естонська беконна, уельська та інші породи. Велика біла порода розводиться в усіх областях країни, її питома вага перевищує решту. Українська степова біла порода розводиться у Степу, миргородська у Полтавській та Хмельницькій областях, північнокавказька у Запорізькій, Херсонській, Луганській та Донецькій областях, велика чорна у Донецькій, Луганській, Чернігівській, Сумській областях, естонська беконна у Криму, Львівській, Київській, уельська у Харківській та Дніпропетровській областях.
У забезпеченості населення мясом частка свинини, особливо її беконних сортів, у перспективі має зростати. Найбільше валове виробництво свинини у Лісостепу та Степу, а на 100 га сільгоспугідь попереду Карпати, потім Лісостеп та Полісся. На душу населення більше за все свинини виробляється у Лісостепу, на Поліссі, а потім ідуть Степ та Карпати. Вихід свинини (у забійній вазі) на 100 структурних голів свиней приблизно одинаків у всіх регіонах, але на Поліссі цей показник трохи вищий. Продуктивність свинарства залежить насамперед від забезпеченості кормами, що містять активні речовини, збільшення у раціонах питомої ваги концентрованих кормів, від племінних якостей свиней, структури стада тощо. Усі ці фактори діють у кожному регіоні по-різному.
Питома вага вівчарства у структурі товарного тваринництва невелика лише 2%; тільки в окремих районах цей показник підіймається до 5%. Тим часом продукція цієї галузі має більший попит як у галузях господарства, так і у населення. У нас розводять тонкорунних, напівтонкорунних та грубововняних овець. Тонкорунна порода переважає над іншими: вона удвоє чисельніша за напівтонкорунну та у десять разів за грубововняну. В окремих ареалах розводять чорнокарпатських овець та поліпшених напівтонкорунних баранів. Серед тонкорунних переважають асканійська порода та прекос, серед напівтонкорунних цигайська порода, серед грубововняних каракульська та деякі місцеві карпатські породи. Є й інші породи: мерино-фляйш, ромни-марш, латвійська темноголова, литовська чорноголова, Лінкольн та ін. Вівці породи прекос зосереджені у Вінницькій, Київській, Тернопільській, Чернігівській, Харківській, Житомирській, Сумській областях. Асканійська порода у Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській областях. Цигайські породи розповсюджені у Донецькій, Одеській областях та у Криму, а вівці породи ромни-марш у Сумській, Житомирській, Харківській областях, латвійську темного лову у Волинській та Львівській, литовську чорноголову у Рівненській та Чернігівській, меринофляйш у Львівській, Житомирській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, каракульські у Полтавській, Одеській, Харківській, Хмельницькій, карпатські у Закарпатській, Івано-Франковській, Львівській та Чернівецькій областях. У перерахунку на 100 га сільгоспугідь найбільша кількість вовни та баранини виробляється у Степу та в Карпатах. Продуктивність овець за настригом вовни на одну вівцю найвища у Степу, а за виходом баранини у Карпатах.
Птахівництво забезпечує потреби населення у мясі птиці та яйцях. Воно зосереджене у Лісостепу та Степу. На ці зони припадає найбільше валове виробництво мяса та яєць. Птахівницькі господарства розміщуються біля великих міст. Більше за все таких господарств - у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Одеській, Львівській областях та у Криму. Питома вага мяса птиці у загальному виробництві мяса у Степу сягає однієї пятої, а на Поліссі однієї десятої. Більше за все яєць на одиницю земельної площі отримується у зоні Карпат, а мяса птиці у зоні Степу та Лісостепу. Серед птиці переважають кури: кури-несучки складають 70 - 96%, а мясні 40 30%. Основний приріст мяса птиці відбувається за рахунок бройлерів, перш за все у степових та лісостепових областях: Донецькій, Київській, Луганській, Дніпропетровській та у Криму. На другому місці у птахівництві зосталися качки. Їх розводять у всіх зонах країни. Виробництво качиного м'