Geum.ru

Система об'єктів внутрішнього контролю

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент

властиво працювати або ефективно, або неефективно. Тому для підвищення ефективності управління підприємством, внутрішній контроль як функція управління повинен попереджати, виявляти і оцінювати всі відхилення і порушення в області матеріального потоку у виробничій, господарській і фінансовій діяльності для досягнення поставленої перспективної і поточної мети тільки з урахуванням людського чинника, тобто оцінюючи діяльність менеджера, фахівця, конкретного виконавця. Саме з урахуванням оцінки кадрового потенціалу повинні формуватися обєкти внутрішнього контролю, тобто у взаємозвязку матеріального (майнового) та людського чинників з урахуванням цілепокладення, що графічно подано на рисунку 1.

Цей підхід базується на теоретико-філософській розробці управління за допомогою мети, суть якого полягає в тому, що головне завдання керівництва організувати роботу таким чином, щоб людина досягала своєї особистої мети, спрямовуючи зусилля на досягнення цілі підприємства [5], що управлінська організація включає механізм формування ефективних рішень, механізм узгодження і контролю. При цьому обєктивні цілі підприємства, сформовані у вигляді дерева цілей, можуть не тільки не співпадати, але й конфліктувати з метою підприємства як сукупності індивідуумів, з метою окремих працівників. Функцією механізму узгодження є привязка цілей людей до цілей підприємства з тим, щоб спонукати їх працювати з максимальною віддачею [11, с. 169-170]. Механізм контролю реалізується шляхом спільного аналізу ефективності механізму вирішення проблеми і механізму її узгодження і служить для їхнього безперервного вдосконалення.

Формування обєктів контролю передбачає виконання переліку вимог, які дозволять виділити ключові сфери внутрішнього контролю і зроблять систему дієвою, а саме:

  1. цілі видів управління і сфер діяльності повинні бути сформульовані досить точно і деталізовано, щоб можна було їх довести до кожного підрозділу і виконавця. В умовах різноманіття форм власності необхідно, щоб цілі, які ставить власник капіталу перед виконавчою дирекцією, були формалізовані. Відповідно, керівництво, менеджери всіх рівнів управління, фахівці й конкретні виконавці повинні мати чіткі критерії того, що від них чекає власник, як їхня робота контролюватиметься і оцінюватиметься;
  2. контрольні функції керівництва вищого рівня управління повинні бути чітко визначеними і регламентованими, а їхня реалізація повинна здійснюватися в пообєктному розрізі: ресурси, процеси і їхні результати за всіма ієрархічними рівнями управління підприємства. Реалізація контрольних функцій також повинна здійснюватися відносно оцінки діяльності менеджерів і фахівців середнього рівня управління, які, у свою чергу, повинні здійснювати аналогічну роботу стосовно своїх підлеглих;
  3. контроль за виконанням підлеглими (за всіма рівнями управління) проміжних і остаточних результатів.

Управління за допомогою мети - це складна система, в якій недооцінка і переоцінка значення керуючої або керованої підсистем під час вибору обєктів внутрішнього контролю можуть призвести до ослабленню властивостей цілісності, ослабленню взаємозвязку між керуючою і керованою підсистемами.

Може відбутися віддалення обєкта управління від субєкта і виникнути серйозна небезпека управління заради управління або ігнорування обєкта управління.

Хоча співвідношення обєктів і субєктів у системі управління підприємством згідно законам діалектики встановлюється і порушується одночасно, це вимагає, щоб відповідні ланки керуючої системи могли чуйно реагувати на зміни, що відбуваються в обєкті, могли постійно налаштовуватися на властиві йому цілі, які становлять сутність існування і функціонування всіх його відособлених частин.

 

 

Таким чином, на концептуальному рівні нами сформовано підхід до вибору обєктів внутрішнього контролю з урахуванням управлінських потреб і наведено їхню класифікацію за переліком системоутворюючих ознак, що дозволяє в практичній діяльності обґрунтовано застосовувати конкретні його організаційні форми.

Під час розробки обєктів внутрішнього контролю обґрунтовано сферу його застосування, яка торкається формування цілей і завдань на всіх ієрархічних рівнях системи управління. Внутрішній контроль виокремлено у відносно відособлену, самостійну підсистему й функцію системи управління підприємством.

 

Список літератури

 

  1. Валуев, Б.И. Оперативный контроль экономической деятельности предприятия / Б.И. Валуев, Л.П. Горлова, Е.Л. Зернов. - М. : Финансы и статистика, 1991. - 224 с.
  2. Мильнер, Б.З. Системный подход к организации управления / Б.З. Мильнер, Л.И. Ре- венко, В.С. Рапопорт. - М. : Экономика, 1983. - 224 с.
  3. Матвієнко, О.В. Основи інформаційного менеджменту : навч. посіб. / О.В. Матвієн- ко. - К. : ЦНЛ, 2004. - 128 с.
  4. Райан, Б. Стратегический учет для руководителя / Б. Райан ; перевод с англ. под ред. B.А. Микрюкова. - М. : Аудит, ЮНИТИ, 1998. - 616 с.
  5. Белогуров, В.П. Основы управления : учеб. пособие / В. П. Белогуров. - Х. : Консум, 2003.-240 с.
  6. Мескон, М.Х. Основы менеджмента : [пер. с англ.] / М. Х. Мескон, М.Альберт, Ф. Хедоури. - М. : Дело, 1992. - 702 с.
  7. Калюга, Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління : монографія / Є.В. Калюга. ? К. : Ельга, Ніка-Центр, 2002.
  8. Сотникова, Л.В. Внутренний контроль и аудит : учеб. / Л.В. Сотникова. - М. : Фин- статинформ, 2000. - 239 с.
  9. Сухарева, Л.А. Концепция ?/p>