Система національних розрахунків
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
чна модель, яка характеризує зовнішньоекономічне становище держави та відображує економічні стосунки національної економіки з економіками держав світу. Таку модель складають з метою розробки та запровадження обгрунтованої зовнішньоекономічної та валютної політики країни, аналізування та прогнозування тенденцій розвитку товарного та фінансового ринків, одержання різноманітних порівняльних даних, оцінювання умов торгівлі. На підставі фактичних даних про стан платіжного балансу міжнародні фінансові установи, зокрема Міжнародний валютний фонд, приймають рішення про надання країні фінансової допомоги для стабілізації платіжного балансу та подолання його дефіциту.
Платіжний баланс це співвідношення між платежами, які здійснені економічними субєктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період (квартал, рік). Якщо надходження з-поза кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а за перевищення платежів над надходженнями пасивним. За активного сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, зростають валютні резерви держави. Пасивне сальдо призводить до відтоку іноземної валюти з країни і зменшення валютних резервів.
Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, звязками зі світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання економіки й зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс, точно відображуючи економічний стан країни, широко використовується для прогнозування й макроекономічного регулювання.
Складання платіжного балансу, розробка методологічної та методичної бази для його аналізу та прогнозування, а також опрацювання економічних способів впливу держави на стан платіжного балансу покладено на Національний банк України.
За формою платіжний баланс є зведеним статистичним звітом за певний період, в якому відображено всі реальні економічні стосунки між резидентами й нерезидентами держави. Він свідчить про результати експортно-імпортних операцій з товарами, послугами і капіталом; трансфертних операцій; про стан валютних коштів; про факти зміни прав власності; про різні вимоги й зобовязання; накопичення або витрату валютних резервів тощо.
Для складання платіжного балансу використовується широке коло інформаційних джерел та експертних оцінок на базі застосування сучасної електронної обчислювальної техніки і нових інформаційних технологій за такими основними напрямками:
розробка інтегрованої інформаційної системи статистичної інформації з платіжного балансу;
застосування системи контролю за вірогідністю даних стосовно зовнішньоекономічної діяльності держав, а також коректного відображення у звітності курсових співвідношень основних валют у розрахунках;
визначення методичних питань щодо належного відображення зовнішнього боргу, удосконалення інформаційних потоків про міжнародні кредитні угоди;
методичне обгрунтування й відповідне використання експертних оцінок і розрахунків, даних спеціальних обстежень для характеристики окремих позицій платіжного балансу;
методологічне опрацювання питань проведення систематичного аналізу і прогнозування платіжного балансу відповідно до стандартів Міжнародного валютного фонду, адаптація вихідних даних та запровадження аналітичних розробок.
Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис на кредит за однією статтею та на дебет за іншою. Це правило ще раз підтверджує те, що більшість економічних операцій за своєю суттю є обміном економічними цінностями. У разі, коли має місце безоплатне передавання економічних цінностей (товарів, послуг або фінансових активів), для відображення цієї операції подвійним записом запроваджується особлива стаття трансферти спеціально для обліку операцій, проведених на безоплатній основі.
Отже, сума кредитових проводок має збігатись із сумою дебетових, а загальне сальдо завжди має дорівнювати нулю. Але практично досягти такого балансу просто неможливо. Розбіжності між сумами кредитових та дебетових проводок називаються чистими помилками та упущеннями й відображаються у відповідній балансуючій статті (табл. 1).
У більшості країн платіжні баланси розробляються за схемою, яку рекомендовано Міжнародним валютним фондом. За характером операцій платіжні баланси включають такі розділи: рахунок поточних операцій; рахунок капіталів та фінансових операцій; резервні активи.
У платіжному балансі зі знаком плюс відображається експорт товарів та послуг, одержані доходи та трансферти, зменшення фінансових активів, збільшення зобовязань; зі знаком мінус імпорт товарів і послуг, сплачені доходи та трансферти, збільшення фінансових активів, зменшення зобовязань.
Таблиця 1
ДИНАМІКА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ (млн дол. США)
Статті
1994
1995
1996
РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
БАЛАНС ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ
ТОВАРИ (сальдо)
Експорт товарів
Імпорт токарів
БАЛАНС ПОСЛУГ
Експорт послуг
Імпорт послуг
ДОХОДИ (сальдо)
Надходження
Виплати
ПОТОЧНІ ТРАНСФЕРТИ (сальдо)
Надходження
Виплати
РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ 3 КАПІТАЛОМ ТА