Система екологічної сертифікації

Контрольная работа - Экология

Другие контрольные работы по предмету Экология

Завдання 1. Дати відповіді на тестові питання

 

1. В систему екологічної сертифікації включають:

Екологічна сертифікація - діяльність спеціальних органів, спрямована на юридичне закріплення в результаті проведення необхідних екологічних, технічних та інших досліджень і експертиз відповідності або невідповідності окремих видів продукції, робіт, послуг та ін. вимогам екологічних стандартів і нормативів. Після цього видається сертифікат, який підтверджує, що даний вид продукції, робіт чи послуг є екологічно допустимим.

2. Процедура екологічної сертифікації відходів поширюється на:

всі види промислових відходів, викидів.

3. Екологічна сертифікація природних ресурсів потрібна, якщо: існують сумніви щодо якості, відповідності та невідповідності ресурсів встановленим вимогам.

4. До числа основних документів, звязаних з обґрунтуванням і узгодженням екологічних платежів відносяться:

  1. висновок експертної комісії,
  2. сертифікат,
  3. ліцензій на використання природних ресурсів, тобто дозволів на використання окремих кількостей конкретних видів ресурсів (розробляються та затверджуються екологічними підрозділами національних та місцевих рівнів);
  4. нормативів використання природних ресурсів;
  5. порядку зборів;
  6. ставок зборів за використання природних ресурсів

5. Якої не існує групи природно-ресурсних платежів у залежності від обєкта обкладання.

Від об`єкта обкладання не існує виду платежів змішаного характеру, наприклад, платежі за забруднення повітряно-водного середовища, земельно-водного і т.ін.

6. Платіжна база в залежності від виду користування водними обєктами визначається як: сумарний вплив на водне середовище. Для обчислення сум збору користуються Інструкцією про порядок розрахунку та оплати збору за забруднення НПС, яка затверджена наказом Мінекоресурсів України і Мінфіна України від 19.07.1999р. №162/379 (з урахуванням змін)

7.Основними формами плати за землю є: орендна плата, земельна рента (диференціальна та абсолютна).

8. Інструмент управління, який системно охоплює всі питання екологічної оцінки діяльності підприємства, удосконалення системи регулювання впливу на довкілля та його інвестиційної привабливості екологічний аудит.

9. Випадки коли проводять екоаудит

визначити відповідність СЕМ підприємства відносно критеріїв аудиту СЕМ;

визначити відповідність впровадження та забезпечення СЕМ на підприємстві;

визначити шляхи потенційного покращення СЕМ на підприємстві;

оцінити здатність ефективної адаптації СЕМ до змін зовнішніх та внутрішніх умов виробництва оцінити СЕМ в організації, з якою мають намір укласти контракт (наприклад, з потенційним постачальником або з партнером по спільному підприємству).

10. Типи екоаудиту

Перш за все треба мати на увазі, що безпосередньо екологічний аудит повязаний з системою екоменеджменту (підприємства, компанії, корпорації, галузі регіону тощо). Інші типи екоаудиту мають оціночний характер і повязані з приватизацією або інвестиційною діяльністю (експрес-оцінка ризиків, оцінка екологічного стану ділянки). Таким чином, можна перелічити типи екоаудиту:

екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків (інвестиційний або фінансовий екоаудит);

оцінка екологічного стану ділянки території, власником якої є підприємство, або власник змінюється в процесі приватизації;

екоаудит продукції на стадії маркетингових досліджень;

технічний аудит на стадії виробничої діяльності;

аудит системи екоменеджменту підприємств.

11. Запровадження екологічного аудиту сприяє Екоаудит це незалежне свідчення в інтересах виробника (власника) і Держави екологічної ефективності управління підприємством і використання технологічного обладнання з метою підвищення конкурентоздатності продукції.

Необхідність проведення екоаудиту обумовлюється потребою користувачів у інформації про екологічний стан обєкта господарювання. Користувачами інформації про екологічний стан обєкта господарювання можуть бути:

власник обєкта господарювання або керівництво апарату управління цього обєкта;

інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах господарсько-фінансової діяльності цього обєкта. Користувачам необхідна впевненість у достовірності й повноті наданої їм інформації про екологічний стан обєкта. При цьому самі користувачі не мають доступу до джерел інформації та/або не мають спеціальних знань для оцінки цієї інформації. Це зумовлює їхню потребу у висновку спеціалістів.

12. Принципи екологічного аудита Принципи, які регулюють екоаудит, поділяються на дві основні групи: принципи професійної етики та методологічні принципи.

Принципи професійної етики обовязкові для дотримання у всіх випадках проведення екоаудиту. Методологічні принципи можуть в окремих випадках мати рекомендуючий характер. Обовязковість або рекомендуючий характер методологічних принципів регламентуються тими конкретними нормативами аудиту, у яких описуються відповідні принципи.

Принципи професійної етики незалежність, обєктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість.

Методологічні принципи планування екоаудиту, обгрунтованість оцінки значимості екоаудиторських свідчень, а також систем внутрішнього контролю; доцільність вибору методики та техніки екоаудиту, визначення критеріїв суттєвості й до?/p>