База даних "Теорія та практика прикладного програмування"

Курсовой проект - Компьютеры, программирование

Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование

Таким чином, введення в розгляд поняття предметної області бази даних обмежує і робить доступним для огляду простір інформаційного пошуку в ІС і дозволяє виконувати запити за кінцевий час.

Сукупність реалій (обєктів) зовнішнього світу обєктів, про які можна ставити питання, утворює обєктне ядро предметної області, яке має онтологічний статус. Не можна отримати в ІС відповідь на питання про те, що їй невідомо.[3]

Проектування бази даних це впорядкований процес створення такої моделі предметної області, яка звязує дані, що зберігаються в базі з обєктами предметної області, що описуються цими даними.

Проектування баз даних, як правило, відіграє одну з ключових ролей у більшості проектів. Грамотно спроектована база дозволяє без особливих проблем вносити зміни, змінювати структуру системи.

Повний етап проектування бази даних складається з трьох частин:

1. Концептуального (або інфологічного) проектування.

2. Даталогічного проектування.

3. Фізичного проектування.

 

2.1 Концептуальне (інфологічне) проектування

 

Концептуальне проектування це збір, аналіз та редагування вимог до даних. Для цього здійснюються наступні заходи:

  • обстеження предметної області, вивчення її інформаційної структури;
  • виявлення всіх фрагментів, кожен з яких характеризується користувальницьким поданням, інформаційними обєктами і звязками між ними, процесами над інформаційними обєктами;
  • моделювання та інтеграція всіх уявлень.

Після закінчення цього етапу одержуємо концептуальну модель, інваріантну до структури бази даних. Часто вона представляється у вигляді моделі сутність-звязок.

Звязок це асоціювання двох чи більш сутностей. Якби призначенням бази даних було тільки збереження окремих, не повязаних між собою даних, то її структура могла б бути дуже простою. Проте одна з основних вимог до організації бази даних це забезпечення можливості відшукання одних сутностей за значеннями інших, для чого необхідно встановити між ними певні звязки. А так як в реальних базах даних нерідко містяться сотні або навіть тисячі сутностей, то теоретично між ними може бути встановлено більше мільйона звязків. Наявність такої безлічі звязків і визначає складність інфологічних моделей. [4]

У даній інформаційній системі основними обєктами є:

  • Глава з властивостями: Код параграфа, Затрата времени на изучение, Код оператора, Компоненты, Код таблицы, Код рисунка, Код примечания, Код листингов, Дата разработки записи;
  • Листинги з властивостями: Названия листинга, Работа с формой, Листинг;
  • Операторы з властивостями: Ключевые слова, Синтаксис оператора, Семантика оператора, Пример использования;
  • Параграфы з властивостями: Название параграфа, Краткое содержание, Начальная страница, Конечная страница;
  • Примечания з властивостями: Страница, Примечание;
  • Рисунки з властивостями: Название рисунка, Страница расположения рисунка, Рисунок;
  • Таблицы властивостями: Название таблицы, Страница нахождения, Таблица.

 

2.1.1 Побудова ER-діаграми

В даний час при моделюванні структур баз даних однією з найпоширеніших нотацій є модель даних Entity-Relation (Сутність-Звязок), запропонована П. Ченом. При ER-моделюванні в предметній області виділяються певні класи реальних чи логічних обєктів, які називаються сутностями. Далі між сутностями встановлюються різні звязки і взаємозалежності, які називають відносинами.

Результати ER-моделювання зазвичай представляють у вигляді ER-діаграм, на яких у вигляді прямокутників позначаються модельовані сутності, а у вигляді зєднуючих їх ліній відносини.

Модель "сутність-звязок" (ER-модель) (англ. Entity-relationship model або entity-relationship diagram) модель даних, яка дозволяє описувати концептуальні схеми за допомогою узагальнених блочних конструкцій. ER-модель це мета-модель даних, тобто засіб опису моделей даних. [5]

ER-модель зручна при проектуванні інформаційних систем, баз даних, архітектур компютерних додатків та інших систем (моделей). За допомогою такої моделі виділяють найбільш суттєві елементи (вузли, блоки) моделі і встановлюють звязки між ними.

ER-модель зручна при проектуванні інформаційних систем, баз даних, архітектур компютерних програм, і інших систем (далі моделей). З її допомогою можна виділити ключові сутності, що присутні в моделі, і позначити звязки, які можуть встановлюватися між цими сутностями. Важливо відзначити, що самі звязки також є сутностями (виділяються в окремі графічні блоки), що дозволяє встановлювати звязки на безлічі самих відносин.

 

Рисунок 2.1.1 ER-діаграма

 

Для цього використовуються наступні позначення:

  1. Сутність зображається прямокутниками.
  2. Атрибути позначаються овалами (або прямокутниками з закругленими кутами).
  3. Звязки зображаються ромбами.

 

2.1.2 Нормалізація даних

Нормалізація таблиць бази даних перший крок на шляху реалізації структури реляційної бази даних.

Теорія нормалізації реляційних баз даних була розроблена у кінці 70-х років 20 століття. Відповідно до неї, виділяються шість нормальних форм, пять з яких так і називаються: перша, друга, третя, четверта, пята нормальна форма, а також нормальна форма Бойса-Кодда, що лежить між третьою і четвертою.

База даних вважається нормалізованою, якщо її таблиці (принаймні, більшість таблиць) представлені як мінімум в третій нормальн?/p>