Сецесія, місто і текст
Сочинение - Культура и искусство
Другие сочинения по предмету Культура и искусство
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Факультет культури і мистецтв
Кафедра театрознавства та акторської майстерності.
сецесія архітектурний стиль культура
Есе на тему:
Сецесія, місто і текст (творчість Молодої Музи і
архітектура, за працями: Юрія Бірюльова Сецесія у Львові, Миколи Ільницького Синтез мистецтв у новелістиці Михайла Яцківа)
Виконала студентка
Крижевич Юля
Львів 2011
Наприкінці ХІХ ст. виникає новий стиль в архітектурі (і не тільки) який так і назвуть - ар нуво (новий) або модерн. У нас же у Львові прижилася інша назва - сецесія. Нажаль сецесія, як стиль існувала недовго.
Потрібно приділити увагу саме психологічним мотивам виникнення сецесії, що була повязано з руйнуванням традиційного аграрно-патріархального способу життя, патріархальних моральних цінностей, кризою селянської свідомості, виникненням "розривів" у думках, що вело до протиставлення класичних традицій і модерних впливів у повсякденному житті, побуті, в настроях суспільства.
Формуванню архітектурного стилю віденського модерну в Львові, який згодом здобуде притаманні йому неповторні риси львівської сецесії сприяла діяльність великих архітектурно - будівельних фірм, які пропонували свої проекти і мали власні майстерні та заводи, на базі яких здобувалися нові інженерні та модерні рішення - будинок Е. Жиховича у Львові. Так, у Львові у 1902-1910 рр. Проводилися конкурси на проект українського театру, учасниками яких були Ф.Фельнер, О. Лушпинський.
Архітектурний модерн у Львові репрезентований чотирма основними тенденціями:
- декоративізм (модернізація архітектурної спадщини);
- національний стиль,
- елементи ар-нуво,
- сецесійні зразки.
Появі нового стилю в мистецтві сприяла низка причин:
- перехід від патріархально-аграрно-ремісничого до індустріально-урбаністичного суспільства;
- розвиток економіки промисловості сприяв виникненню нових технологій (метод зварювання нових конструкцій), нового матеріалу (бетону залізобетонних конструкцій, використання металу у масовому виробництві житла), що спровокувало синтез конструктивної основи споруди та її архітектурно-художньої форми.
Доба індустріалізму - це будівництво приміщень індустріального і масового призначення - банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків.
Сецесія, як національно орієнтований стиль в архітектурі, свідчив про зростання національної свідомості українського населення на західноукраїнських землях на початку XX ст. На думку Ю. Бірюльова, пошуки нового національного стилю відбувались загалом в рамках національно-романтичних відгалужень сецесії. Проблема неоромантичного освоювання народних художніх традицій цікавила львівських художників ще з кінця XIX ст. Головним джерелом, надихаючим на створення нового національного стилю, стало непрофесійне мистецтво горян Карпат. Опрацювати естетику “карпатського” стилю намагався в 90-х роках XIX ст. ще Юліан Захарієвич. Типовим варіантом української сецесії є приміщення банку Дністер у Львові, збудований у 1905-1906 рр. Архітектором І. Левинським та ін. Силует його нагадує традиції народної архітектури карпат, споруда оздоблена ліпниною та майолікою під впливом гуцульської кераміки. У формах сецесі витриманий особняк лікаря Панчишина у Львові. Збудований архітектором О. Лушпинським в 1915 р., він органічно поєднав модерн і традиції гуцульського різьблення - це взагалі унікальне явище.
Автор відсилає нас до аналізу теорій “східногалиційського” нового стилю Едгара Ковача - книга Спосіб закопянський (1899) тa Казімєжа Мокльовского у серії статей і книзі Народне мистецтво в Польщі. Незадовго до своєї ранньої смерті в 1905 К. Мокльовскі поставив у Львові у “сецесійно-карпатському” стилі будинки Тадеуша Чарнецкого на вул. Пекарській № 38-40. Внаслідок модернізаці політичного життя та динаміки економічного зростання. Вірогідно, що стиль галицької сецесії, який виник на західноукраїнських землях, поєднував елементи модерну та народної архітектури українського заходу. Юрій Бірюльов зазначає: У розвитку сецесії у Львові була помітна певна стильова стадіальність. У 1897-1907 сецесія пройшла орнаментальним етапом. Для споруд цього часу характерною була концентрація декоративної експресії на фасадній поверхні, велике значення мала орнаментальна краса функціонально корисних деталей. Близько 1908 “орнаментальну” сецесію заступила сецесія “раціональна”. Еволюція форм, логіка внутрішнього розвитку стилю вела до послаблення захоплення орнаментом, до переходу від динамічної напружености до статики й гармонійности. В зовнішніх формах будівель значно випукліше стала виявлятись тектонічність. Це, дійсно правда, адже важливу роль у формуванні нового стилю в мистецтві відіграв соціальний чинник, повязаний з динамічними процесами урбанізацї. Відтік населення із села, зростання міст, інтенсивне житлове будівництво, забудівля великих міст, культ машин, техніцизм - це створювало передумови для виникнення нових форм мистецтва - модерну.
В архітектурі львівської сецесії відбувається своєрідний розподіл праці між архітектором, інженером і художником, який малював архітектурні деталі та ф