Geum.ru

Світові макроекономічні порівняння і оцінка місця України в них

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

·начення, коли не є очевидним, яка із країн може вважатися еталоном. Водночас зменшується вплив різного роду помилок.

Проведення зіставлень передбачає широке охоплення цінових різновидів на товари приблизно так, як це робиться при визначенні індексу споживчих цін за типами, спеціалізацією та розміщенням торговельних підприємств.

Загальний принцип обчислення реального ВВП за ціновими паритетами використовується у чистому вигляді лише стосовно ринкових компонентів валового внутрішнього продукту.

Обсяг неринкових послуг визначається в національних рахунках як сума поточних витрат на зазначені цілі і розрахункової величини споживання основного капіталу, тобто з їх собівартістю. Тому теорією зіставлень рекомендується два непрямих підходи: переоцінка кожної складової собівартості та кількісний вимір неринкової діяльності.

За останніми даними рейтингу країн світу, Україна перебуває на 73-й позиції, спустившись на чотири сходинки порівняно з торішнім показником.

Перелік конкурентних переваг економіки України, на жаль, дуже короткий і містить лише 18 пунктів. Водночас перелік недоліків економіки України включає аж 92 позиції. Серед них інфляція (106-те місце), торгові барєри (123-тє), податковий тягар (123-тє), обмеження на рух капіталу (102-ге), ефективність антимонопольної політики (98-ме), якість автомобільних доріг (116-те), якість авіаційної інфраструктури (116-те), професіоналізм керівників вищої ланки (102-ге), відплив мізків (93-тє), темпи поширення туберкульозу (86-те) і ВІЛ-інфекції (104-те), середня тривалість життя (89-те).

Світовий досвід свідчить, що практично всі країни-лідери, котрі досягли найвищих показників ВВП на душу населення (понад 20 тис. дол.), мають такі високорозвинені інституції:

  • відкриту ринкову економіку, вільне ціноутворення, низькі митні барєри, висококонкурентне ринкове середовище;
  • превалювання приватної власності при одночасному її захисті;
  • ефективне податкове адміністрування, податкову систему, підконтрольну платникам податків через демократичні представницькі інституції;
  • ефективні державні організації з низьким рівнем корупції;
  • прозорі суспільні та фінансові інститути;
  • демократичну політичну систему з високим рівнем політичної конкуренції, надійними механізмами контролю над державою та бюрократією;
  • законослухняність громадян, незалежну судову систему, якій довіряють громадяни, сильну систему органів правопорядку і виконання судових рішень;
  • мінімальний розрив між формальними й неформальними нормами соціальної поведінки.

Отже, як ми бачимо, що для ефективного входження національної економіки в світове господарство, України потрібно розвивати вище перераховані інституції, що стане основою підвищення світового рейтингу нашої держави.

Список використаних джерел та літератури

 

  1. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.91, з наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1991. №29. С. 377.
  2. Закон України Про режим іноземного інвестування від 19.03.96, з наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1996. №19. С. 81.
  3. Указ Президента України від 23.02.2001 №113 Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції. // режим доступу:
  4. Авдученко Л.Д. Національні рахунки України: становлення, розвиток та перспективи // Актуальні проблеми економіки. 2004. №5(23). С.10.
  5. Башнянин Г.І., Копич І.М. Яку систему регуляції національної економіки ми повинні створити в Україні // Регіональна економіка. 1997. №2. С. 25-26.
  6. Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Україна і європейська інтеграція // Політика і час. 2000. №3-4. С.5-14.
  7. Головко В.А. Система національних рахунків України: сучасний стан та напрямки удосконалення // Статистика України. 2001. №1. С. 4.
  8. Єщенко П.С. Сучасна економіка: Навч. посіб. / П.С.Єщенко, Ю.І.Палкін. К.: Вища школа, 2005. 327 с.
  9. Економічна теорія. Макроекономіка / За ред. З. Ватаманюка, С.Панчишина. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 408 с.
  10. Економічна теорія: Підручник. / За ред. В.М. Тарасевича. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 784 с.
  11. Економічна теорія: Політекономія / За ред. В.Д. Базилевича. К.: Знання, 2006. 631 с.
  12. Згуровський М. З. Україна в глобальних вимірах сталого розвитку // Дзеркало тижня. 2006. №19. С. 8-10.
  13. Камашева Н.В. Використання статистичних методів для дослідження взаємозвязків між макроекономічними показниками // Статистика України. 2002. №1 (16). с.11.
  14. Качество жизни населения и конкурентноспособности Украины и стран ЕС: Монография / Н. А. Кизим, В. М. Горбатов. Харьков.: Инжэк, 2005. 164 с.
  15. Козик В.В., Панков Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник 2-ге видання., стер. К.: Знання-Прес, 2001 277 с.
  16. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення. К.: Професіонал, 2004. 288 с.
  17. Макроекономіка / Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. та інші. К.: Основи, 1998. 517 с.
  18. Макуха, С.М. Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації Харків: Легас, 2003. 352 с.
  19. Манків Г. Н. Макроекономіка: Підручник для України: пер. с англ.; наук. ред. пер. С. Панчишина. К.: Основи, 2000. 588 с.
  20. Маштабей В. Курс на інтеграцію. // Віче. 2000. № 8. С. 24-25.
  21. Мезенцев К.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності. К.: Федерація профспілок України; Інститут туризму, 2003. 160 с.
  22. Міжнародні економічні відносини: система регулювання міжнародн?/p>