Світова торгівля в умовах глобалізації. Позиції України на світовому ринку
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?ект України є ракети типу "Зеніт", причому передбачається щорічне проведення до восьми запусків [6, с.91].
Узагальнюючи викладене з погляду національних інтересів України, можна зробити висновок, що основними цілями міжнародного науково-технічного співробітництва для неї є збільшення обсягів виробництва, розширення надходження до країни передових технологій, ноу-хау, раціоналізація експорту, зокрема нарощування зовнішніх продажів складних виробів з високим ступенем перероблення, забезпечення додаткової зайнятості та підвищення доходів передусім висококваліфікованих кадрів.
Міжнародна торгівля - це оплачуваний товарообіг між різними країнами світу. Така торгівля здійснюється у різних формах, її предметом можуть бути готові товари або напівфабрикати, сировина чи енергоносії тощо, тобто продукція, що може мати споживче або виробниче призначення.
Міжнародна торгівля України вже "зарекомендувала" себе важливим рушієм економічного розвитку, гарантом національної безпеки. Вона не тільки була однією з небагатьох, галузей і сфер господарської діяльності України, які протягом переважної частини періоду незалежності мали позитивну динаміку зростання. Міжнародна торгівля дала змогу зберегти велику кількість спеціалізованих виробництв, здійснити важливі кроки щодо їх технологічної модернізації та інвестування. Разом з тим по ряду товарних позицій Україна впевнено розширює своє представництво на ринках інших країн. Це, зокрема, ілюструють і дані табл.2.1
Таблиця 2.1
Товарна структура зовнішньої торгівлі України за 2007 р.
Товарна групаЕкспортІмпорт
Вартість,
млн дол. Питома вага в загальному обсязі,%Вартість,
млн дол. Питома вага в загальному обсязі,345Усього14 572,610013 956,0100І. Живі тварини та продукція тваринництва366,32,51104,40,75II. Продукти рослинного походження367,92,52302,82,17III. Жири і масла тваринного і рослинного походження240,11,6561,10,44IV. Продукція харчової промисловості403,12,77439,73,15V. Мінеральні продукти1399,99,616540,146,86У тому числі: 27. Паливо мінеральне, нафта і продукти її переробки807,75,545997,942,98VI. Продукція хімічної та повязаних з нею галузей промисловості1542,310,58897,96,43VII. Пластмаси і каучук245,51,69627,34,50VIII. Шкіряна і хутрова сировина і вироби з них117,30,8146,30,33IX. Деревина і вироби з неї217,51,4949,70,36X. Паперова маса200,81,38386,42,77XI. Текстиль і текстильні вироби537,83,69560,24 4,01XII. Взуття, головні убори, парасольки69,10,4732,20,23XIII. Вироби з каменя, гіпсу, цементу, скла, азбесту116,90,80148,51,06XV. Неблагородні метали і вироби з них6467,944,38680,84,88У тому числі: 72. Чорні метали5031,234,52247,71,77XVI. Машини, устаткування та механізми1358,19,321940,913,91XVII. Засоби наземного, повітряного і водного транспорту437,93,01503,73,61XVIII. Прилади і апарати, годинники, музичні інструменти63,60,44184,71,32XIX. Різні промислові товари73,00,5089,10,64XX. Твори мистецтва0,030,000,090,00Різне347,32,38359,22,58
3. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі
Ключове значення міжнародної торгівлі для України зумовлюється тим, що ефективні динамізація розвитку та модернізація економіки, структурна реформа та залучення масштабних іноземних інвестицій, новітніх технологій можливі лише за умови формування розвитку спеціалізованого виробництва в країні, органічного входження України в систему глобального розподілу праці [2, с.46].
Коли йдеться про особливості участі тієї або іншої країни в міжнародній торгівлі, виникає потреба в оцінці широкого комплексу геополітичних, історико-державних факторів експортно-імпортної діяльності, тих налагоджених міжнародних каналів збуту та закупівлі продукції, які, власне, й опосередковують товарний обмін країни із зовнішнім світом.
У перші місяці української незалежності було проголошено принцип багатовекторності зовнішньої політики, зокрема міжнародної торговельної діяльності держави. Це було повязано з прагненням дистанціюватися від пострадянського простору і передусім протидіяти спробам Росії зберегти контроль над колишніми республіками СРСР. Крім того, нереальними здавалися ідеї інтеграції до європейської спільноти, отже, головним гаслом міжнародної економічної орієнтації ніщо інше, власне, й бути не могло.
Водночас, проголошувалася і пріоритетність відносин з найближчими сусідами, що, з одного боку, було цілком природним, а з іншого - відносило Росію, решту країн до розряду "звичайних сусідів".
Узагалі ж активними торговельними партнерами, котрі є безпосередніми географічними сусідами, з якими Україна має суходільний кордон або прямий доступ до відкритих чорноморських портів, є, крім країн СНД (Молдова, Білорусь, Росія, Грузія), колишні сателіти СРСР по Східному блоку (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), а також Туреччина.
Термін "близьке зарубіжжя", який увійшов до українського політико-економічного лексикону, позначає саме держави СНД. Але в межах цього блоку є й держави, з якими Україна має тісні торговельно-економічні контакти, і такі країни, рівень та обсяги співробітництва з якими мінімальні.
Крім того, в самому СНД простежується тенденція до формування біполярної структури. Створення угруповання ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова) за лідерства України і підтримки решти країн обєднання, а також Митного союзу та військово-політичних блоків на чолі з РФ (партнери в окремих напрямках такого блокування - Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Вірменія) є наочним свідченням розшарування інтересів держав Співдружності й переважно політичної природи цього обєднання та йо