Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
о суть проблеми в способі проведення платежу (on-line або off-line) полягає в тому, наскільки захищені платіжні операції для всіх трьох субєктів платіжної системи. Обробка транзакцій теж має свої проблеми, але вони вже не залежать від типу смарт-карти.
Смарт-карта є ідеальним засобом платежу, оскільки має функції електронного гаманця. Останній зберігає у своїй памяті суму коштів, якими клієнт банку може розплатитися за покупку. Електронний гаманець зручний клієнтові, оскільки останній легко контролює свої активи по карті і, при необхідності, може них поповнити, кредитуючи карту в банку.
Память електронного гаманця захищена PIN - кодом, що клієнт повинний набрати на клавіатурі платіжного термінала при проведенні будь-якої операції по карті. Таким чином, клієнт може не побоюватися використання смарт-карти без його санкції (якщо, зрозуміло, він зберігає свій Пін-код у таємниці від інших).
Не всяка смарт-карта може бути електронним гаманцем. Для того, щоб виділити потрібні категорії смарт-карт, розглянемо їхню типологію. У залежності від внутрішнього пристрою і виконуваних функцій смарт-карти можна розділити на три типи (по функціональній ознаці):
- картки лічильники;
- картки з памяттю;
- мікропроцесорні картки.
Практично кожну з перерахованих карток можна використовувати в якості платіжної. Однак лише деякі з них будуть задовольняти усім вимогам, яким повинна задовольняти воістину масова платіжна смарт-карта: невисокою вартістю, можливістю проводити будь-які (не тільки специфічні) платежі, гарною захищеністю і необхідним рівнем інтелекту для забезпечення технології off-line.
Технічні кошти
Лічильник лічильники - карти-лічильники
Даний тип карток застосовується для такого типу розрахунків, коли потрібне вирахування фіксованої суми за кожну платіжну операцію. Такі карти ще називаються картками з попередньо оплаченою сумою. Прикладом таких розрахунків може бути плата за телефонну розмову. Звичайно в телефонах-автоматах кожна одиниця часу розмови має фіксовану ціну, її абонент оплачує монетками або спеціальними жетонами, що підраховує відповідний пристрій телефону. При застосуванні карт мінімальній сумі платежу ставиться у відповідність один біт памяті. У процесі розмови встановлюється звязок між телефоном і картою, і за кожну одиницю часу перепалюється деяка кількість бітів. Таким чином, карта заміняє монети або жетони.
Аналогічним образом карти-лічильники застосовуються при підписці на платне телебачення, при оплаті за проїзд, автостоянку і т.п. Спочатку використовувалися карти з однократно програмувальною памяттю (ППЗУ).
Після повного використання карти її приходилося викидати. Сучасні карти такого типу дозволяють після повного використання відновлювати уміст лічильника. Відновлення вмісту може бути виконано тільки при знанні визначеного коду, що дозволяє ця дія. Крім цього, картки містять область, у яку записуються ідентифікаційні дані. Ці дані не можуть бути змінені згодом. Картки, що дозволяють перезаписувати інформацію, відносяться до типу карток з енергонезалежною перепрограмувальною памяттю.
Карти з памяттю
Назва типу досить умовно строго говорячи, усі смарт-карти мають память. Цей тип карт виділений як проміжний при переході від карт-лічильників до мікропроцесорних карток. Звичайно картки такого проміжного типу використовуються для збереження інформації. Існують два підтипи подібних карток: з незахищеної і з захищеною памяттю. Картки другого підтипу відрізняються від карток першого більш високим інтелектом, спрямованим на запобігання несанкціонованого доступу до даних на картці. Однак тієї інтелектуальності, що характерна для карток із мікропроцесорами, картки з захищеною памяттю не мають.
У картках з незахищеною памяттю немає обмежень по читанню або записові даних. Іноді них називають картками з повнодоступною памяттю; робота з ними (з погляду логічної структури даних) нагадує роботу з бінарним файлом. Ми можемо довільно структурувати картку на логічному рівні, розглядаючи її память як набір байтів, якому можна скопіювати в оперативну память або обновити спеціальними командами.
Картки з незахищеною памяттю використовувати в якості платіжних украй небезпечно. Досить легально придбати таку картку, скопіювати її память на диск, а далі після кожної покупки відновлювати її память копіюванням початкового стану даних з диска, причому нітрохи не цікавлячи тим, яка інформація зберігається на карті (тобто шифрування даних у памяті картки від шахрайства подібного роду не рятує). Зрозуміло, таку операцію може проробити лише кваліфікований програміст, але практика показує, що в Україні досить багато грамотних людей, здатних на таке заняття чисто з хакерских спонукань.
У картках із захищеною памяттю використовується спеціальний механізм для дозволу читання/запису або стирання інформації. Щоб провести ці операції, треба предявити картці спеціальний секретний код (а іноді і не один). Предявлення коду означає встановлення з нею звязку і передачу коду усередину карти порівняння коду з ключем захисту читання/запису (стирання) даних проведе сама картка і повідомить про це пристроєві читання/запису смарт-карт. Читання записаних у память картки ключів захисту або копіювання памяті картки неможливо. У той же час