Аудит фінансового стану підприємств харчової промисловості
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
труктурою. Основна увага приділяється власному капіталу.
Оцінка структури джерел коштів, яку доводиться подавати аудитору банкам-кредиторам, стосується зміни частки власних коштів у загальній сумі джерел коштів із погляду фінансового ризику при складанні угод, договорів. Ризик зростає у тих випадках, коли зменшується частка власних коштів.
Внутрішньовиробнича оцінка зміни частки власних коштів ґрунтується на необхідності скорочення або збільшення власного капіталу, скорочення або збільшення довготермінових або короткотермінових позик. Частка зовнішніх позик, кредитів і кредиторської заборгованості у загальних джерелах коштів залежить від співвідношення відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди. Природно, що структура джерел коштів залежатиме від цих обставин. Співвідношення власного капіталу до залученого, як правило, має бути 1 : 2 [4, 17].
Оцінка фінансової стійкості підприємств харчової промисловості має на меті обєктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі рівня його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової сталості підприємства:
- абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) коли власні оборотні кошти забезпечують запаси і витрати;
- нормально сталий фінансовий стан коли запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;
- нестійкий фінансовий стан коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;
- кризовий фінансовий стан коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування, і підприємство на межі банкрутства [7, 144].
Висновок
Власний капітал це сума внесків (вкладів) засновників, яка відображає обсяг прав власності, оцінених за ринковою вартістю на момент створення субєкта господарювання, та вартість, одержана в результаті ефективної діяльності підприємства, зокрема нерозподілений прибуток, безоплатно одержані необоротні активи та суми дооцінки необоротних активів.
Визначення елементів власного капіталу набуває специфічних особливостей залежно від організаційно-правової форми відповідного субєкта господарювання. Ці особливості зумовлені, насамперед, нормами законодавства, якими встановлено організаційні форми підприємств, та вимогами щодо порядку формування та руху власного капіталу цих підприємств.
Визначальним фактором обліку власного капіталу виступає організаційно-правова форма підприємства харчової промисловості, оскільки різне правове регулювання майнових відносин та законодавчі вимоги до створення і руху власного капіталу зумовлюють відмінності і в обліку. Особливості формування власного капіталу новостворених підприємств харчової промисловості на базі реформованих КСП зумовлені процесами реорганізації юридичної особи та трансформації відносин власності.
Основу власного капіталу підприємства складає статутний капітал, зафіксований в його установчих документах. Він є необхідною умовою створення і функціонування будь-якої юридичної особи. Обовязковість реєстрації розміру статутного капіталу встановлена законом лише для господарських товариств. Враховуючи роль, значення і функції статутного капіталу, можна стверджувати, що кожний господарюючий субєкт, включаючи і приватні підприємства, повинен мати статутний капітал встановленого розміру, зафіксований в його установчих документах.
Список використаних джерел:
1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. // Голос України. - 1993. - 29 травня.
2. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. - К.: Основа, 1999.
3. Адаме Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под. ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995.
4. Білуха М.Т. Форми фінансово-господарського контролю (ревізія, аудит, судово-бухгалтерська експертиза) // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995.
5. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К.: Вища школа, 1994.
6. Гуцайлюк 3. Аудит фінансових результатів// Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - № 8.
7. Заруба АД. Банківський менеджмент та аудит. - К.: Лібра, 1996.
8. Зубілевич С. Аудиторська діяльність в Україні: Проблеми становлення і перспективи розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. 1995. - № 9.
9. Зубілевич СЛ., Голов С.Ф. Основи аудиту. - К.: Ділова Україна, 1996.
10. Рудницький В. Методологія і організація аудиту. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - 192 с.
11. Сопко В., Балченко С. Аудиторський звіт і аудиторський висновок // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - № 10.
12. Савченко В. Аудит використання активів і фінансово-господарських операцій // Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - № 9.
13. Усач В.Ф. та ін. Аудит і судово-бухгалтерська експертиза. - Львів: Каменяр, 1998.
14. Федулова Л. Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - № 8.
15. Цінні папери України. - 2000. - № 76-77 (77).
16. Шиманський Р. Проблеми розвитку аудиту // Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - № 11.