Аудит установчих документів підприємства
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
»о виявлено суттєві порушення, які узагальнено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Перелік виявлених помилок та порушень при аудиті установчих документів ТОВ Альянс
Етап перевіркиДжерела інформаціїЗміст порушення123Вивчення питань, повязаних з реєстрацією та постановкою підприємства на облік у державних установахПротокол №1 Установчих зборів учасників
В порядку денному не зазначено питання про призначення керівника, невідповідна дата;Заява для юридичних осіб (філій)неправильно зазначені дані про керівника, невірна сума внеску до статутного фонду;Довідка про взяття на облік платника податківневірно вказані дата та керівник Товариства;Страхове свідоцтво №2021003211невірна дата реєстрації;
Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВнеправдиві дата та місцезнаходження платника123Перевірка законності видів діяльності СтатутВідсутність патенту та ліцензії на здійснення певних видів діяльності (надання побутових послуг, торгівля, діяльність у сфері будівництва)Перевірка установчих документів на відповідність чинному законодавству Статут, протоколи, накази, акти тощонаявність на документах всіх необхідних реквізитів
Отже, висновки зроблені аудитором при виконанні перевірки відображаються в його робочих документах, і вони є основою для підготовки аудиторського висновку і формування думки про достовірність приведених даних в усіх суттєвих аспектах.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АУДИТУ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Аналіз результатів аудиту установчих документів підприємства
Найбільш поширеною організаційно-правовою формою господарських товариств, та, власне, і юридичних осіб в Україні, є товариство з обмеженою відповідальністю, що наочно показує приведений нижче рис. 3.1. Відповідно, важливим видається розглянути найбільш типові проблемні положення практично головних документів такої юридичної особи установчих документів Товариства та повязаних із ними рішень, інших дій від його імені (власне, документів, що закріплюють повноваження на їх вчинення).
Рис. 3.1 - Загальна кількість зареєстрованих господарських товариств в Україні станом на 01.07.2009 р.
Практика засвідчила, що досить часто при складанні установчих документів Товариства порушуються вимоги законодавства щодо найменування Товариства, формування статутного фонду та повноважень його органів управління.
Закон України Про господарські товариства у ст. 4 наводить обовязкові вимоги до змісту установчих документів, серед яких вимога щодо найменування господарського товариства. Однак майже у кожному статуті Товариства можна знайти її порушення. Відповідно до ст. 2 цього закону [3] найменування господарського товариства повинно містити зазначення виду товариства, а ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України встановлює, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму. Оскільки у ст. 4 мова йде саме про найменування, правильним є таке викладення цього положення: Товариство має повне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю Х і скорочене найменування ТОВ Х.
Питання щодо найменування юридичної особи має значення не лише тому, що її наявність у статуті є передумовою реєстрації юридичної особи, а й тому, що однією з ознак юридичної особи є здатність виступати у цивільному обороті від свого імені. Зазначимо, що згідно зі ст. 89 ЦК України найменування товариства при державній реєстрації вноситься до єдиного державного реєстру.
Питання про порушення вимог законодавства щодо формування статутного фонду Товариства більше стосується державних реєстраторів, оскільки трапляються зареєстровані установчі документи, відповідно до яких на дату державної реєстрації учасники або взагалі не вносили ніяких вкладів до статутного фонду, або розмір їхнього внеску був меншим за встановлений мінімальний розмір для учасника.
Як відомо, юридична особа здійснює свої права та обовязки через свої органи, що діють відповідно до установчих документів і закону. ЦК України, Господарський кодекс України та Закон [3] визначають загальні положення щодо складу та компетенції органів управління Товариства.
Разом із тим трапляються непоодинокі випадки порушень означених законодавчих положень, зокрема щодо визначення виконавчого органу Товариства та наділення осіб, які не входять до складу виконавчого органу Товариства, правом діяти від його імені без доручення. Зауважимо, що у такому випадку існує ризик визнання недійсними правочинів, вчинених такими особами без доручення.
Розглянемо позицію чинного законодавства з цього приводу. По-перше, Закон чітко визначає, що виконавчим органом Товариства є або дирекція, яку очолює генеральний директор, або директор, якщо виконавчий орган одноособовий (ч.1 ст. 62). По-друге, згідно зі ст. 62 Закону діяти від імені Товариства можуть усі члени виконавчого органу. По-третє, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою (такі правочини також мають містити вказівку на один із наведених документів, на підставі яких цей представник діє у відповідності із займаною ним посадою). Таким чином, існує ризик ініціювання визнання правочинів за участю такого представника Товариства недійсними, оскільки відповідно д?/p>