Рослинність евтрофних боліт

Курсовой проект - Биология

Другие курсовые по предмету Биология

віткових і вищих спорових рослин.

6. У складі травянисто-гіпнових угруповань все більшу едифікаторну роль відіграють не травянисті види, з ппнові мохи, зокрема Drеpanocladus sendtneri, D. vernicocus, Calliergonella cuspidata, Calliergon trifarium, C. giganteum, Bryum ventricosum, Brachythecium mildeanum, Mnium medium, M. affine, Tomenthypnum nitens, Scorpidium scorpioides. На періодично підсихаючих болотах зростає участь у моховому покриві таких видів гіпнів, як Aulacomnium palustre, Climacium dendroides та деяких інших. Значна участь гіпнових мохів у фітоценозах, їх ценотична активність і структурно-екологічні властивості ось фактори, під впливом яких послаблюється едифікаторна роль травянистих видів. Це у свою чергу призводить до спрощення та збіднення флористичного складу рослинних угруповань.

7. У результаті осушення та впровадження інтенсивних технологій освоєння й експлуатації торфяного фонду регіону в травяному покриві порушених болотних масивів сталися істотні зміни флористичного складу та ценотичної структурованості. В структурі рослинного покриву багатьох боліт замість осоково-гіпнових сформувалися злаково-осоково-гіпнові, рідше злаково-гіпнові угруповання, що помітно позначилося на продуктивності та якості травостою кормових угідь меліорованих боліт і перезволожених земель.

 

 

Висновки

 

На теренах України переважають низинні болота з евтрофною рослинністю. Вони надзвичайно різноманітні за своєю природою, що пояснюється умовами водно-мінерального живлення.

Серед евтрофних боліт виділяємо три групи формацій. З них найбільш поширеними і досить різноманітними травяні болота, в меншій мірі лісові, фрагментарно чагарникові. Основу травяного покриву евтрофних боліт складають: лепешняк великий ((llyceria maxima), очерет звичайний (Phragmites australis), різні види осок (Care.x acutifonths, С. omskiana, C. vesicaria, C, acutd) та інші види болотного різнотравя (хвощ річковий (Equisetum fluviatile), плакун верболистий (Lyihrum sahcaria), вербо чіл ця звичайне (Lysimachia vulgaris))

Лісові евтрофні болота на Чернігівщині представлені двома формаціями вільхи клейкої (Alneta (glutinosae) paludosa) і берези болотної (Betulela (pubescentis) pahulosa), з яких більш поширеною (перша. Класичне місце зростання лісових бони і домінуванням вільхи клейкої (Alnus giutinosci) притерасна частина заплави, пере (воложена, багата мінеральними речовинами. Характерною особливістю вільшинкових боліт мозаїчність рельєфу наявність пядесталів та міжстовбурових знижень У зниженнях переважають осоки (о.побережна (Carex riparia), о.пухирчаста (С. vesicaria), о госіровидна (С. acutiformis)) та види гідрофільного різнотравя (образки болотні (Colla palustris), бобівник трилистий (Menyanlhes trifoliata), кизляк болотний (Naumburgia thyrsijlora) На пристовбурових підвищеннях трапляються різні види гідрофільних папоротей (тсліптерисі болотний (Thelypteris palustris), nut шик шартрський (Drypteris carthusiana), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina) щитник гребінчастий (Drypteris cristata)), види лучно-і болотного різнотравя.

Найбільш представленою серед евтрофних боліт є група асоціацій травяних боліт, їх І ценози звичайно розвиваються в умовах надмірного зволоження і вкриванні, більшу частину площі долинних, заплавних та частково притерасних боліт. Рослинний покрив травяних евтрофних боліт представлений осоковими, злаковими та лепешняковими ценозами формацій осоки омської (Caned omskianae), осоки гострої (С. acutae), осоки пухірчастої (С. vesicariae), лепешняку великого (Glycerieta maximae), очерету звичайного (Vhragmiteta austrsalis).

Сучасні травянисто-мохові болота та їх рослинний покрив під впливом господарської діяльності людини зазнали істотних змін і потребують, з одного боку, реструктуризації меліоративного фонду, а з іншого, удосконалення методів поліпшення природних угідь і торфовищ з метою раціонального використання рослинницької і торфової сировини.

 

Список використаних джерел

 

  1. АлександроваВ.Д Изучение смен растительного покрова// Полевая геоботаника. М.-Л.: Наука. 1964. Т. 3. С.300447.
  2. АлександроваВ.Д.Классификация растительности. Обзор принципов классификации и классификационных систем в разных геоботанических школах. П.: Наука, 1969. 275с.
  3. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань. К.: Либідь, 2004. 408с.
  4. БойчукЮ.Д., СолошенкоЕ.М., БугайО.В. Екологія і охорона навколишнього середовища. Суми, 2002. 284с.
  5. Брадіс Є.М.Рослинний покрив боліт УРСР /7 Рослинність УРСР Болота. К.: Наук, думка, 1969. С 34135.
  6. Брадіс Є.М., Бачуріна Г.Ф.Болота УРСР. К: Наук, думка, 1969. 242 с
  7. Гейнріх Д., ГергтМ. Екологія. К.: Знання-Прес, 2001. 287с.
  8. ГригораИ.М.Происхождение и динамика лесных болот Украинского Полесья: Автореф. дис… д-ра биол. наук. Киев, 1988. 44с.
  9. Григора І.М., СоломахаВ.А. Лісові болота Українського Полісся (походження, динаміка, класифікація рослинності). К.: Фітосоціоцентр, 2005. 415с.
  10. Григора І.М., СоломахаВ.А. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис). К.: Фітосоціоцентр, 2005. 452с.
  11. Загальна гідрологія. /За ред. С.М.Лисогора. К.: Фітосоціоцентр, 2000. 264с.
  12. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / За ред. Ю.Р.Шелег-Сосонко. К.: Хімужест, 2003. 248с.
  13. Зеленая книга Украинской ССР. / Под общ. ред. Ю.Р.Шелег-Сосонко. К.: Наук. думка, 1987.
  14. КарпенкоЮ.О. та інші. Дивосвіт природи Чернігівщини: Кн. 2. Луків сіверських різнотрав`я. Світ імлистих боліт і водойм: Навч. посібн. Чернігів, 2001. 170с.
  15. КарпенкоЮ.О. та інші. Дивосвіт природи Чернігівщини: Кн. 3. Раритети мальовничої Чернігівщини. Живий світ поряд з людиною: Навч. посібн. Чернігів, 2001. 163с.
  16. КокинК.А.Экология высших водных растейний. М.: И?/p>