Російська революція 1917 років
Информация - История
Другие материалы по предмету История
еличезними для конституційного монарха повноваженнями: керувавзовнішньою політикою, армією і флотом, міг створювати в перервах міжсесіями Думи закони та розпускати її після закінчення 5-річного терміну їїдіяльності.
Маніфест 17 жовтня не відразу припинив революційну боротьбу - країніще треба було пережити грудневе збройне повстання в Москві, алереволюція вже пішла на спад. Цього разу, йдучи на поступки монархіївдалося вижити, але питання в іншому: наскільки революція 1905 рокудопомогла усвідомити правлячій верхівці необхідність назрілихперетворень і реформ?
ПІДСУМКИ РЕВОЛЮЦІЇ 1905 РОКУ
Як вже говорилося вище, основними передумовами революції 1905 рокубули три чинники: аграрне питання, протиріччя між країнами, що розвиваютьсякапіталістичними продуктивними силами і пережитками феодальнихвиробничих відносин і відсутність на внутрішньополітичній ареніпротиваги пролетаріату, який був налаштований багато більш радикально,ніж селянство. Тепер подивимося, наскільки революція вирішилапроблеми, що накопичилися.
Для знищення феодальних пережитків треба було вирішити якекономічні, так і політичні завдання. Економічніпереважно полягали в усуненні багатоукладності в економіці,наданні підтримки вітчизняної промисловості шляхом залученняінвестицій, впровадження нових технологій у виробництво для того, щобросійські товари були конкурентоспроможними на світовому ринку і розвиткусільського господарства. Все це не могло бути вирішено революційним шляхом.
Що ж до політичних завдань, то вони зводилися до отриманнябуржуазією влади. Але й цього не було досягнуто. Була створена Дума,але вона не дала буржуазії владу, тому що істинна мета її скликання була нестворення органів управління правового суспільства, а лише заспокоєнняреволюційного руху. І через кілька місяців I Державна
Дума припинила своє існування.
В аграрному питанні справи йшли трохи краще. Були скасованівикупні платежі, знижена орендна плата за землю, і підвищиласямінімальна заробітна плата сільськогосподарським робітникам. Але основніпитання так і залишилися невирішеними. Більша частина земельного фонду щеперебувала в руках феодалів, а селяни продовжували жити вселянській громаді.
Не вирішивши глибоких соціально-економічних протиріч,уряд для стабілізації обстановки йде на поступки робітникам іселянам. Був скорочений робочий день до 8 годин, підвищена мінімальназаробітна плата, дано право створювати профспілки, які захищали інтересиробітничого класу, дозволені страйки з висуванням економічнихвимог і т. п. Але це було рішенням лише поверхневих проблем,яке не торкнулося глибоких соціально-економічних протиріч.
Таким чином, можна зробити висновок, що революція не вирішила всіхнасущних проблем, а реформи, на які пішло царський урядшвидше були проведені з метою заспокоєння суспільства і не сприймалисявсерйоз. У російському суспільстві залишилися три основні протиріччя:між селянством і поміщикамищо розвиваються між капіталізмом і існуючими феодальнимипережиткамиміж промисловим пролетаріатом і буржуазією
Причому, якщо перші дві були більшою чи меншою мірою характернідля феодального суспільства, то останнє - для капіталістичного. І забрак політичної влади у буржуазії було найбільш небезпечним, тому щопролетаріат в той час був найбільш революційно налаштованим класом.
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РОСІЇ В 1905-1909 рр.
Революція 1905 року і Російсько-японська війна надали несприятливийвплив на економічну сферу країни. У боротьбі з революцієювласники підприємств не рідко йшли на згортання виробництва ілокаути. Слід зазначити що під час війни, з одного боку, військовізамовлення сприяли розвитку галузей промисловості, повязаних звиробництвом боєприпасів, але з іншого боку, постійні витрати наведення війни привели до погіршення фінансової системи країни і дефіцитудержавного бюджету.
В результаті цього, після короткочасного пожвавлення економічноїжиття в 1907 р., почався новий економічна криза. По суті, починаючиз кризи 1900-1903 рр.. россійская економіка перебувала у станізастою. Але вже починають виявлятися нові тенденції в російськійпромисловості. Після кризи 1900-1903 рр.. россійская промисловістьстає більш сприйнятлива до технічних нововведень ввиробництві, для більш стійкого положення на ринку і кращогозабезпечення збуту продукції підприємства починають обєднуватися вмонополії. Найбільш поширеним видом монополістичногообєднання в Росії були синдикати - промислові підприємства,спільно збувати продукцію.
Таким чином, зробимо висновок, що кризи і соціальні заворушення вросійському суспільстві показали промисловцям необхідність інтеграції,що призводило до створення великих промислових обєднань, як цебуло в той час у капіталістичних країнах Західної Європи. Алеросійські монополії відрізнялися від західноєвропейських. Якщо останністворювалися в результаті ускладнення і подорожчання технологійвиробництва після II НТР, то перше, навпаки, відрізнялисявикористанням великої кількості робочих через відсутністьпередових технологій у виробництві та дешевизни робочої сили. Але длявиходу на світовий ринок вітчизняної промисловості було потрібнозастосування новітніх технологій виробництва, тому що тільки в цьомувипадку російські товари могли виходити відносно дешевими,проводитися з потрібною швидкістю і бути конкурентоспроможними насвітовому ринку.
Тому основним завданням в пр?/p>