Geum.ru


Роль та значення окремих краСЧн i регiонiв у мiжнароднiй економiцi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



Роль та значення окремих краСЧн i регiонiв у мiжнароднiй економiцi

План

  1. Класифiкацiя краСЧн за станом соцiально-економiчного розвитку
  2. США у свiтовiй економiцi (СЕ)
  3. Захiдна РДвропа у СЕ
  4. Японiя у СЕ
  5. КраСЧни, що розвиваються, у СЕ
  6. Новi iндустрiальнi краСЧни у системi свiтового господарства
  7. КраСЧни з перехiдною економiкою у свiтовому господарствi

1. Класифiкацiя краСЧн за станом соцiально-економiчного розвитку

На початку ХХРЖ ст. свiтове господарство досягло принципово нових кiлькiсних i якiсних параметрiв.

Чисельнiсть населення перевищила 6 млрд. чол., економiчно активне населення перевищило 2,8 млрд. чол., з них 20% зайняте в промисловостi, а близько 49% у сiльському господарствi.

У середньому на душу населення у свiтi продукуСФться близько 4000 дол. ВВП на рiк.

За даними Свiтового банку, 8% даСФ сiльське господарство, 37% промисловiсть, понад 50% обслуговуючi галузi.

У свiтi iснують понад 200 краСЧн. Вони вiдрiзняються за економiчним потенцiалом, соцiальними умовами.

Визначимо головнi критерiСЧ, за якими здiйснюСФться класифiкацiя рiзних краСЧн:

  1. схожi характеристики економiчного розвитку;
  2. галузева i квалiфiкацiйна структура економiки;
  3. близька структура управлiння економiкою;
  4. схожi принципи органiзацiСЧ виробництва;
  5. спiльнi проблеми.

Традицiйно визначають три групи краСЧн:

  1. промислово розвинутi краСЧни;
  2. краСЧни з перехiдною економiкою;
  3. краСЧни, що розвиваються.

До промислово розвинутих належать краСЧни, якi, насамперед, обСФднанi в Органiзацiю Економiчного Спiвробiтництва i Розвитку (ОЕСР або OECD).

На 1 сiчня 2004р. СЧх було 30 (Австралiя, Австрiя, Бельгiя, Велика Британiя, Грецiя, Данiя, РЖрландiя, РЖсландiя, РЖспанiя, РЖталiя, Канада, Люксембург, Мексика, Нiдерланди, Нова Зеландiя, Норвегiя, Польща, Португалiя, Республiка Корея, Словаччина, США, Туреччина, Угорщина, Фiнляндiя, Францiя, ФРН, Чехiя, Швейцарiя, Швецiя, Японiя).

Крiм того, до списку розвинутих вiдносяться новi члени РДС, тобто Словенiя, Кiпр, Мальта, Естонiя, Латвiя, Литва.

На чолi списку найбiльш розвинутих краСЧн стоСЧть так звана велика сiмка:

  1. США;
  2. Японiя;
  3. Нiмеччина;
  4. Велика Британiя;
  5. Францiя;
  6. РЖталiя;
  7. Канада.

До другоСЧ групи належать краСЧни колишнього СРСР i СхiдноСЧ РДвропи, якi не стали членами РДС.

Йдеться про наступнi краСЧни: Албанiя, Боснiя i Герцеговина, Хорватiя, Македонiя, Сербiя i Чорногорiя, Румунiя, Болгарiя, Бiлорусiя, Росiя, УкраСЧна, Молдавiя, Грузiя, Азербайджан, Арсенiя, Туркменiя, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан i Киргизiя.

До третьоСЧ групи належать iншi держави свiту.

Зазначена класифiкацiя маСФ суттСФвi зауваження. Так, Таджикистан або Киргизiя вiдносяться до бiльш розвинутих краСЧн, нiж Бразилiя, Китай або РЖндiя.

РЖснуСФ iнший критерiй рiвень доходiв на душу населення на рiк, за яким визначають:

  1. краСЧни з низьким доходом, тобто до 125 дол. США;
  2. краСЧни iз середнiм доходом, тобто до 8995 дол. США;
  3. краСЧни з високим доходом, тобто понад 8995 дол. США.

Економiчно розвинутi краСЧни, частина яких досягла постiндустрiальноСЧ стадiСЧ розвитку, тенденцiСЧ розвитку в цiлому складаються пiд впливом НТР, насамперед, iнформацiйних технологiй.

Господарська структура являСФ собою унiверсальний набiр галузей, пiдгалузей та виробництв, орiСФнтованих на забезпечення потреб не тiльки внутрiшнiх, а й свiтового ринку. РЖнформацiя стала провiдним економiчним ресурсом.

У краСЧнах з перехiдною економiкою прiоритетну роль вiдiграють структурна перебудова економiки, яка повинна забезпечити виконання завдань завершальних циклiв iндустрiального суспiльства.

У найменш розвинутих краСЧнах ще чекають свого вирiшення проблеми аграрноСЧ цивiлiзацiСЧ (продовольча криза, вiдстала соцiальна структура), також питання iндустрiальноСЧ епохи та втiлення засад iнформацiйного суспiльства.

2. США у свiтовiй економiцi (СЕ)

США СФ найбiльш розвинутою державою свiту. Обсяг ВВП на початку ХХРЖ ст. перевищуСФ 8 трлн. дол., тобто становить близько 25% свiтового ВВП.

Головними причинами пануючого становища Сполучених Штатiв СФ такi:

  1. значнi природнi ресурси, зокрема сприятливi клiматичнi умови;
  2. квалiфiкована робоча сила, зокрема, за рахунок декiлькох хвиль iммiграцiСЧ;
  3. величезний споживчий ринок, який стимулюСФ економiчне зростання;
  4. пануюче воСФнно-полiтичне становище;
  5. ефективна економiчна система лiберального типу, тобто обмежене державне втручання, захист конкурентного середовища, значнi традицiСЧ економiчноСЧ культури.

Важливими передумовами розвитку краСЧни СФ:

  1. дуже високий рiвень приватизацiСЧ виробничих обСФктiв;
  2. низькi торговельнi барСФри;
  3. стабiльна монетарна полiтика, зокрема, унiкальна роль долара в свiтi;
  4. вiдносно низькi податки, якi стимулюють розвиток виробництва;
  5. сприятливий iнвестицiйний клiмат, хоча iнколи виникають проблеми довiри, наприклад, пiсля краху деяких великих компанiй на чолi з Enron у 20022003р.р;
  6. технологiчне свiтове лiдерство;
  7. висока частка виробництва послуг у сумi ВВП;
  8. статус СФдиноСЧ супердержави у воСФнно-полiтичному аспектi.

Господарська структура США пiдкреслюСФ постiндустрiальний характер економiки, коли сфера послуг забез