Аудит основних засобів та нематеріальних активів на прикладі ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
я, отримана в процесі аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, або усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування. Склад та кількість аудиторських документів визначаються аудитором у кожному конкретному випадку [37, с.73]. Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку і в процесі перевірки, уявляє собою аудиторське досьє (папку), що має свій номер, відмітки про дати початку та закінчення перевірки. Після завершення оцінки окремих напрямків аудиторської перевірки та узагальнення отриманих результатів на останній стадії аудиту складають звіт про аудиторську перевірку, що містить висновок аудитора. Результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Складання аудиторського висновку регламентується МСА 700 Аудиторський висновок. Метою складання аудиторського висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо статутного капіталу, що розкривається у звітності господарюючого субєкта. Складання аудиторського висновку є одним із найбільш відповідальних моментів аудиту, оскільки підводяться підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їхній сукупний вплив на фінансову звітність і висловлюється думка аудитора про її достовірність, повноту відповідності діючому законодавству. Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обовязково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок аудиторського висновку, адресат, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про перевірену фінансову звітність, дата аудиторського висновку, адреса аудитора (аудиторської фірми), підпис аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми. У відповідності з МСА 700 аудитор може складати за результатами аудиторської перевірки наступні види аудиторських висновків:
- позитивний аудиторський висновок якщо фінансова звітність достовірна і реально відображає фінансово-майновий стан підприємства;
- умовно-позитивний аудиторський висновок якщо у фінансовій звітності є несуттєві відхилення від вимог, що не впливають на фінансовий результат;
- негативний аудиторський висновок відповідно до п. 39 МСА 700 якщо звітність підприємства недостовірна і надана аудитору з метою введення його в оману;
- відмова від надання аудиторського висновку якщо аудитор не володіє необхідною інформацією, або обмежений в обсязі аудиторської перевірки, в наслідок чого не в змозі висловити свій погляд.
У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати описання усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Такі причини коротко наводяться в окремому розділі висновку з посиланням на розділ, де висловлюється негативний висновок або дається відмова від висновку. Окрім “класичних” аудиторських висновків про перевірену річну звітність підприємства у відповідності до МСА 800 аудитори можуть видавати інші специфічні висновки і звіти про виконану роботу по спеціальним завданням.
3. Методика аудиту основних засобів та нематеріальних активів підприємства
3.1 Завдання, обєкти, джерела та послідовність аудиту основних засобів
До основних засобів відносяться матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних функцій, строк корисного використання більше одного року.
Завданням аудиту основних засобів є встановлення:
- правильності визнання, класифікації та оцінки необоротних активів;
- дотримання вимог щодо документального оформлення наявності та руху необоротних активів;
- правильності ведення інвентарного обліку необоротних активів;
- збереженості необоротних активів та їх технічного стану;
- правильності відображення в обліку надходження необоротних активів та витрат на їх утримання;
- дотримання вимог щодо нарахування амортизації необоротних активів і правильності відображення в обліку;
- достовірності відображення в обліку орендованих необоротних активів;
- правильності переоцінки та зменшення корисності необоротних активів;
- достовірності відображення в обліку вибуття необоротних активів, контроль за збереженням основних засобів;
- правильності документального оформлення та визначення витрат на ремонт необоротних активів та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку;
- достовірності розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи у Примітках до фінансової звітності.
Обєктами аудиту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є:
- наявність і стан збереження основних засобів;
- операції, повязані з рухом основних засобів, їх технічний стан;
- стан оперативного, інвентарного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;
- амортизація та індексація основних засобів;
- операції з капітального ремонту, технічного переозброєння, модернізації та реконструкції основних засобів;
- облік орендованих основних засобів;придбання та виготовлення основних засобів;
- облік витрат на утримання й експлуатацію машин і обладнання;
- матеріали інвентаризації, статистичної та фінансової звітності.
Джерелами інформації для а