Роль і значення АПК для господарства України
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?аринництва. Тваринництво не тільки постачає населенню високоякісні продукти харчування, цінну сировину для легкої, харчової та фармацевтичної промисловості, а й є цінним джерелом органічних добрив.
1980
1990
1991
1992
1993
1994
1995
Зерно Цукровий
38 100
51 009
38674
38 537
45623
35500
33930
буряк
(фабричний) Соняшник Льон-довгу-
48 841 2257
44264 2571
36 168 2311
28 783 2127
33717 2075
27600 1600
29650 2860
нець
(волокно)
92
108
106
105
73
48
Картопля
13 133
16732
14550
20277
21009
16100
14729
Овочі
7186
6666
5932
5310
6055
5000
5880
Таблиця 1. Валовий збір сільськогосподарських культур (всі категорії господарств), тис. т
На розміщення тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовиробництва і передусім природні кормові угіддя. Здебільшого розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва привязані до мясної, мясо-молочної, цукрової, спиртової, крохмале-патокової промисловості.
У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство, свинарство, птахівництво та вівчарство. Менше значення робочого конярства, хутрового звірівництва, бджільництва, ставкового рибництва, шовківництва тощо.
Скотарство в усіх природнокліматичних зонах України є провідною галуззю і має молочно-мясну спеціалізацію. Поголівя великої рогатої худоби на початку 1996 р. становило 17,7 млн голів.
Свинарство набуло переважного розвитку в районах інтенсивного землеробства, зокрема картоплярства, промислової переробки сільськогосподарської сировини, фуражного зернового господарства. Поголівя свиней в Україні становить 13,1 млн голів. У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має мясо-сальну, а у Степу - сальну спеціалізацію.
Птахівництво - одна з найвисокопродуктивніших галузей тваринництва, що постачає населенню мясо і яйця, а легкій промисловості - пух та піря. Це найбільш механізована та автоматизована галузь тваринництва, що дає змогу впроваджувати промислову технологію, яка істотно впливає на територіальну організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко простежується тенденція до наближення його до споживача будівництвом птахофабрик навколо великих міст. Виробництво ясць у 1995 р. становило понад 9,4 млрд. шт. за рік.
Вівчарство - найменш інтенсивна галузь тваринництва, що ґрунтується переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним витрачанням концентрованих кормів. В Україні вирощується майже 4,1 млн. голів овець і кіз (у 1995 р.). У степовій, областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських - мясо-вовняну.
Не втратила свого значення і така галузь, як конярство. Поголівя коней становить в Україні менше, ніж 1 млн.
Інтенсивне кліткове звірівництво найбільш поширене в лісостепових областях, зокрема в західних.
Бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу і Карпатах.
Ставкове рибництво має найвищу продуктивність у лісостепових та карпатських областях.
Певного розвитку набуло шовківництво (розведення тутових і дубових шовкопрядів) в основному у степових і частково в лісостепових областях.
Поголівя продуктивної худоби у всіх категоріях господарства подано в табл. 2.
Худоба
1981
1991
1992
1993
1994
1996
Велика рогата
худоба
25 368
24 623
23 728
2245
21 607
17 557
у тому числі
корови
9271
8378
8263
8057
8078
7531
Свині
19 783
19 427
17 839
16 175
15 298
13 144
Вівці та кози
9051
8419
7829
8237
6863
4099
Таблиця 2. Поголівя продуктивної худоби станом на 1 січня (всі категорії господарств), тис. голів
На території України залежно від природних, економічних та історичних умов виділяють три основні зони спеціалізації сільського господарства: Полісся, Лісостеп, Степ, а також гірські і перед-гірські райони Карпат і Криму.
Поліська сільськогосподарська зона охоплює Волинську, Рівненську, більшу частину Житомирської, північні райони Київської, Чернігівської і Сумської областей. Це зона молочно-мясного скотарства, свинарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства. Із зернових культур найбільш поширені озиме жито і гречка, а також овес, пшениця; технічних - льон-довгунець, хміль, коноплі, а також картопля, овочі; трав - люпин і конюшина. Полісся дає майже чверть державного виробництва молока і мяса, три чверті льоноволокна, понад третину картоплі і майже десяту частину зерна.
Лісостепова сільськогосподарська зона займає частину Львівської і Чернівецької областей, східну частину Івано-Франківської області, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку області, північну частину Кіровоградської області та Черкаську, Полтавську, Харківську області. Це цукровобуряково-зернова зона з мясо-молочним скотарством і свинарством. Основною зерновою культурою є озима пшениця, висівають також кукурудзу, ячмінь, гречку, просо. З технічних культур основною є цукровий буряк, вирощують також соняшник, ко