Роль добрив у системі землеробства
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?ах і чорноземах опідзолених агровиробничі показники ще більше виражені порівняно до таких же ґрунтів, але без реградації. Наприклад, кількість водостійких структурних агрегатів досягає в цих ґрунтах 60% (а в середньому за механічним складом 4,5 52%). Питома вага становить 1,20 1,30 г./см3, а фізична стиглість настає при вологості 27 33%. Згадані ґрунти також багатші і на поживні речовини. Всі ці ознаки зумовлюють у реградованих ґрунтах високу родючість і значне підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
Але найбільша потенціальна можливість щодо родючості ґрунтів є в глибоких малогумусних i вилугуваних чорноземах. Їх агровиробничі показники характеризуються найбільшою кількістю гумусу 3,5 6% і більше, кількість водостійких агрегатів здебільшого на окультурених ґрунтах досягає 55 60%, а обємна вага 1,15 1,25 г./см3.
Болотні ґрунти
Будова профілю болотних ґрунтів і їх хімічні та фізичні властивості. Болотні ґрунти будовою профілю значно. відрізняються від інших типів ґрунту.
Поїдаємо морфологічний опис профілю торфово-болотного ґрунту середньої товщини.
0 6см слаборозкладений торф, густо пронизаний відмерлим корінням болотних рослин.
6 25 cм середньорозкладений торф бурувато-чорного (кольору, ущільнений. У масі торфу помітне напіврозкладене коріння осок, хвоща, очерету й інших рослин.
26 68см ущільнений торфовий шар, бурувато-чорний, багато напіврозкладених рослинних решток.
68 285см добре розкладений очеретяно-осоковий торф коричнево-чорного кольору. Його маса густо пронизана напіврозкладеними рештками осок, хвоща і зрідка берези, вільхи, сосни. Товщина торфового горизонту 285см; нижче його глейовий супіщаний горизонт.
Таблиця 5.4. Хімічний склад і фізичні властивості торфу (за У.С. Лупіновичем та Т.Ф.Голубом)
ПоказникиТипи і види торфовищзаплавнівільшаниковітравяніперехідніверховіСтупінь розкладення, 6040 6025 4020 455 50Зольність, %8 6015 257 205 102 5Азот загальний, %2,8 3,83,0 3,72,0 4,01,7 4,21,0 2,0Р2О5, %0,2 0,70,15 0,40,150,450,15 0,350,1 0,25К2О, %.0,1 0,30,1 0,20,02 0,30,05 0,20,04 0,8СаО, %3,5 4,04,0 4,52,0 3,90,6 2,30,30 0,48рН водної витяжки-5,96,25,5 6,03,5 5,83,2 4,2Обємна вага0,17 0,260,14 0,230,11 0,160,11 0,160,04 0,08Вологоємкість, 0 420460 550640 870550950600 1200
Торфово-болотний ґрунт. Хімічний склад і фізичні властивості торфу різних типів і видів боліт досить відмінні. З даних таблиці 5.4 видно велику різницю у вмісті зольних речовин (особливо кальцію і азоту). Дуже різняться види і типи торфу між, собою за вологоємкістю та (реакцією водної витяжки (рН). Особливо різко відрізняється за цими показниками торф низинний від верхового.
Ця зона характеризується різними видами заболочених і болотних ґрунтів. До групи болотних ґрунтів, за даними Н.Б.Вернандер, належить (більше двадцяти різних видів. Залежно від глибини торфового горизонту ці ґрунти поділяють на болотні, які не мають торфового горизонту, торфянисто-болотні, торфово-болотні і торфовища.
Останні залежно від характеру; водного режиму і живлення поділяють на верхові сфагнові, перехідні гіпново-торфянисті, осокові і низинні осоково-травянисті та вільхові болотні.
З найбільш поширених видів болотних ґрунтів у цій зоні є ґрунти, які мають гумусний або торфово-гумусний горизонт від 15 20 до 40 50см, а нижче оглеєний горизонт з вохристими плямами і конкреціями. В цьому горизонті часто зустрічається вівіаніт.
При анаеробних умовах (у болотних ґрунтах) відбувається відновний процес окисних сполук заліза і перехід в закисні форми, в результаті чого змінюється забарвлення ґрунту і породи. Зявляються сизувато-зеленуваті плями, а при значних анаеробних процесах весь горизонт набуває сизувато-зеленуватого кольору.
Цей процес називається оглеєнням, а горизонт глейовим. На оглеєному профілі часто можна спостерігати вохристо-іржаві і сизі плями. Це говорить про те, що в такому ґрунті проходило чергування процесів окислення і відновлення.
Зустрічаються такі основні види болотних ґрунтів: болотні содово-солончакові (реакція лужна, скипають від НС1); торфянисто-болотні, торфово-болотні, содово-солончакуваті (з сильнорозкладеним торфом і бікарбонатом натрію, реакція лужна); торфово-болотні залізисті; торфовища верхові (глибина торфу від 50 до 150см); торфовища перехідні (сильнокислі, глибина торфу до 150см); торфовища низинні глибокі (торфу понад 150см); торфовища низинні содово-солончакові та ін.
Крім згаданих ґрунтів, також поширені лучно-болотні ґрунти з горизонтом (Н), в якому є багато нерозкладених рослинних решток. Це можуть бути ґрунти карбонатні, содово-солончакові, лучно-болотні солончакові, хлоридно-сульфатні.
5.2 Аналіз врожайності озимої пшениці в залежності від внесення мінеральних добрив
Для аналізу були використані відділу статистики Управління сільського господарства Новгород-Сіверського району.
Зроблена вибірка врожайності культури озимої пшениці та кількості внесених добрив за період з 1975 по 2005 роки з інтервалом у 5 років.
Таблиця 5.5. Залежність врожайності озимої пшениця від внесення мінеральних добрив за 19752005 роки
КультураРокиВрожайність, ц/гаВнесення різних добривМінеральніКалійніФосфорніАзотніОзима пшениця197531,912553,02250198027,711346,62047198526,913558,42753199034,216470,63559199527,57426,61432200018,18121,029200528,2272,0223
Побудуємо графік залежності врожайності від внесення мінеральних добрив.
19751980 19851990 1995 20002005роки
Рис.5.1. Залежність врожайності озимої пшениці від внесення мінеральних добрив
Отже