Розроблення експертної системи оцінки вірогідності банкрутства торговельного підприємства

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

ті власного капіталу на балансову оцінку заборгованості. І нарешті, Х5 характеризує рівень оборотності капіталу і розраховується як ділення обсягу продажу на суму активів.

Х1(2008) = (5886-1021)/8585 = 0,57

Х1(2009) = (5863-408)/8616 = 0,63

Х2 (2008) = 3177/8585 = 0,37

Х2 (2009) = 3822/8616 = 0,44

Х3 (2008) = 17251/8585 =2,0

Х3 (2009) = 14019/8616 = 1,6

Х4 (2008) = 7551/1021 = 7,4

Х4 (2009) = 8196/408 = 20,0

Х5 (2008) = 14019/8585 =1,6

Х5 (2009) = 17251/8616 = 2,0

Розрахуємо результативність моделі спочатку для 2008 року:

Z (2008) = 1,20,57+1,40,37+3,32+0,67,4+0,9992 = 21,6

Z (2009) = 1,20,63+1,40,44+3,31,6+0,620+0,9991,6 = 12,9

Залежно від отриманого значення Z визначається можливість банкрутства. Якщо результат розрахунку більше за 3,0, то така можливість низька. Ми ж бачимо, що вірогідність банкрутства за отриманими результатами майже неможлива на даному етапі. Однак варто сказати, що ринкову вартість власного капіталу на рівні підприємства оцінити досить складно, тому подане нами значення приблизне і похибка у розрахунках може бути суттєвою. З цією метою застосуємо інші методи оцінки можливості настання банкрутства підприємства.

Ще однією з моделей є модель оцінки вірогідності настання кризи на підприємстві, розроблена Спрінгейтом:

 

Z = 1,03Х1+3,07Х2+0,66Х3+0,4Х4 (2.3)

 

Х1 робочий капітал/загальну вартість активів

Х2 прибуток до сплати податків/загальну вартість активів

Х3 - прибуток до сплати податків/короткострокова заборгованість

Х4 обсяг продажу / загальна вартість активів

Розрахуємо Х3. Значення інших Х можна використовувати з попередньої моделі, вони ідентичні.

Х3 (2008) = 14019/1021 =13,7

Х3 (2009) = 17251/408 = 42,3

Z = 1,030,57+3,072+0,6613,7+0,41,6 = 15,4

Z = 1,030,63+3,071,6+0,6642,3+0,42 = 35,5

Дані результати вказують на те, що підприємство не є потенційним банкрутом. Оскільки в такому випадку Z було б менше 0,862.

Ще однією моделлю є модель Конана і Гольдера, яка часто зустрічається в економічній літературі. Вона має наступний вигляд:

 

Z = 0,16Х1- 0,22Х2+0,87Х3+0,10Х4- 0,24Х5 (2.4)

 

Х1 = дебіторська заборгованість+грошові кошти/зобовязання

Х2 = постійний капітал / усього пасивів

Х3 = фінансові витрати/виручка від реалізації

Х4 = витрати на персонал/додана вартість

Х5 = валовий прибуток/залучений капітал

Х1 (2008) = (211+362+125+60+810)/1021 = 1,5

Х1 (2009) = (265+264+203+90+529)/408 = 3,3

Х2 (2008) = 7551/8585 = 0,9

Х2 (2009) = 8196/8616 = 1,0

Х3 (2008) = 0

Х3 (2009) = 0

Х4 (2008) = 727/2337 =0,3

Х4 (2009) = 890/2875 = 0,3

Х5 (2008) = 39/1021 = 0,04

Х5 (2009) = 734/408 = 1,8

Z (2008) = 0,161,5- 0,220,9+0,870+0,100,3- 0,240,04 = 0,062

Z (2009) = 0,163,3- 0,221,0+0,870+0,100,3- 0,241,8 = - 0,094

За цією моделлю, в 2008 році вірогідність фінансових ускладнень підприємство мало на 80-90%, а в 2009 році на 30- 40%.

Така розбіжність в результатах пояснюється проміжними показниками, що використовуються для розрахунку моделі.

Сьогодні однією з американських систем передбачення загрози банкрутства діагностується велика кількість вітчизняних підприємств. Мова йде про діагностичну систему Бівера, яка складається з пяти показників та визнана Міністерством економіки України.

Спробуємо здійснити експертну діагностику нашого підприємства на основі цих показників.

Перший показник, показник Бівера визначається наступним чином:

 

Кб = (ЧП-Ам)/(ДЗ+КЗ) (2.5)

 

Розрахуємо даний показник для підприємства за 2008 рік:

Кб (2008): (911-214)/(13+1021) =0,7

Кб (2009): (720-237)/(13+408) = 1,2

Наступним показником системи є показник рентабельності активів, який був розрахований нами раніше. Результат цього розрахунку можна знайти в таблиці 2.12. В періоді значення ста більше 0,1 або 10%.

Наступним кроком є визначення фінансового лівериджу, який визначаємо за наступним принципом:

 

Фл = (Довг. Зобов.+Коротк. Зобов.)/А (2.6)

 

Фл (2008) = (13+1021)/8585 = 0,12

Фл (2009) = (13+408)/8616 = 0,05

Наступним етапом є визначення коефіцієнта покриття активів чистим оборотним капіталом:

 

Кпа = (ВК-НК)/А (2.7)

 

Кпа (2008) = (7551-2694)/8585 = 0,57

Кпа (2009) = (8196-2750)/8616 = 0,63

І наприкінці визначається коефіцієнт покриття:

 

Кп = ОА/КЗ(2.8)

 

Кп (2008) = 5886/1021 = 5,76

Кп (2009) = 5863/408 = 14,4

Розраховані результати заносимо у таблицю 2.14 і порівнюємо їх з нормативними значеннями аналогічних показників.

 

Таблиця 2.14

Розраховані на основі даних СП Вінниця-Облторг показники

У. Бівера

ПоказникиЗначення показниківФактичні результатиБлагополучного підприємстваЗа 5 років до банкрутстваЗа 1 рік до банкрутства20082009Коефіцієнт Бівера 0,4-0,450,17-0,150,71,2Рентабельність активів6-84-221010Фінансовий ліверидж?37?50?800,120,05Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом0,4?0,30,060,570,63Коефіцієнт покриття?3,2?2?15,7614,4

Перший розрахований у системі показник, коефіцієнт Бівера, чітко вказує на те, що підприємство протягом всього періоду, який досліджуємо, відповідає характеристиці благополучне підприємство. Рентабельність активів для благополучного підприємства має складати 6-8%, а фактична в нашому випадку 10%, тому і за цим показником підприємство благополучне. Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом за фактичними значеннями також відповідає стану благополучне підприємство. Аналогічну ситуацію можна споглядати і з коефіцієнтом покриття. Для того, щоб підприємство вважалось благополучним, значення його має бути більшим за 3,2, а фактичні коефіцієнти покриття по підприємству в 2008 році 5,8, а в 2009 році 14,4. Таким чином, здійснивши аналіз загрози кризового стану для СП Вінниця-Облторг на основі системи Бівера, стан даного підприємств