Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
Додаток А Вихідний код програми
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
АРМавтоматизоване робоче місце;
АСавтоматизована система;
БДбаза даних;
ІЗінформаційне забезпечення;
ІСінформаційна система;
ПЗпрограмне забезпечення;
ППпрограмний продукт;
СУБДсистема управління базами даних;
ТРтеорія розкладу;
CASEComputer-Aided Software/System Engineering система автоматизованої розробки програмного забезпечення;
CLRCommon Language Runtime середовище часу виконання коду, в якому забезпечується ефективна взаємодія застосувань;
DDLData Definition Language мова визначення даних;
ER-модельEntity Relationship модель "суть-звязок";
IDE Integrated Development Environment интегрироване середовище розробки;
IDEF Integrated Computer-Aided Manufacturing методологія компютерного моделювання складних систем;
RAD Rapid Application Development - методологія швидкої розробки застосувань;
RUP Rational Unified Process методологія уніфікованих процесів розробки програмного забезпечення;
VB мова програмування и середовище розробки Visual Basic;
SADTStructured Analysis and Design Technique методологія функціонального моделювання;
SQLStructured Query Language структурована мова запитів;
VBAVisual Basic for Applications технологія програмування у офісних застосуваннях Microsoft;
UMLUnificated Model Language уніфікована мова моделювання.
ВСТУП
Інформація на сучасному світі перетворилася на один з найбільш важливих ресурсів, а інформаційні системи (ІС) стали необхідним інструментом практично у всіх сферах діяльності.
Різноманітність завдань, які вирішуються з допомогою ІС, привела до появи безлічі різнотипних систем, які відрізняються принципами побудови і закладеними в них правилами обробки інформації.
Завдання накопичення, обробки і розповсюдження (обміну) інформації стояло перед людством на всіх етапах його розвитку. Протягом довгого часу основними інструментами для її вирішення були мозок, мова і слух людини. Перша кардинальна зміна відбулася з приходом писемності, а потім винаходом книгодрукування. Оскільки в епоху книгодрукування основним носієм інформації став папір, то технологію накопичення і розповсюдження інформації природно називати “паперовою інформатикою”.
Положення в корені змінилося з появою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Принципово новий крок був здійснений, коли від застосування ЕОМ для вирішення окремих завдань перейшли до їх використання для комплексної автоматизації закінчених ділянок діяльності по переробці інформації.
Зберігання інформації в памяті ЕОМ додає цій інформації принципово нову якість динамічності, тобто здібності до швидкої перебудови і безпосереднього її використання у вирішуваних на ЕОМ завданнях. Пристрої автоматичного друку, якими забезпечені сучасні ЕОМ, дозволяють у разі потреби швидко представити будь-яку вибірку з цієї інформації у формі уявлення на папері.
Напередодні XXI століття в розвитку людської цивілізації відбуваються глобальні зміни, що ведуть до її нового етапу - постіндустріального суспільства, що все ширше використовує компью-терізірованниє знаряддя праці і інформаційні технології.
Інформація в такому суспільстві стає одним з основних продуктів діяльності людини, і бібліотекам зі своїм величезним інформаційним потенціалом належить увійти до процесу розвитку інформаційної індустрії, збагачуючи зміст і розширюючи асортимент вироблюваного ними інформаційного продукту, включаючи в полі діяльності разом з бібліографічною інформацією фактографічну і аналітичну, а також створення традиційної і нової продукції (фонди, каталоги в паперовому і машиночитаємом видах, банки даних). Всього цього можна досягти, якщо бібліотеки вже зараз, не втрачаючи часу, приступлять до виконання комплексних програм автоматизації бібліотечних процесів.
Традиційно користувачі звикли до думки, що в бібліотеці можна отримати будь-яку інформацію. Тепер, в умовах інформаційного перенасичення, бібліотеці все складніше виконувати основні функції: фондообразованіє, інформаційно-бібліографічне і абонементне обслуговування. Поліпшити збір, зберігання і забезпечення доступу до інформації бібліотека зможе тільки за умови зміни її технічного оснащення.
Наскільки ж необхідно обзаводитися обчислювальною технікою, і, що нам можуть дати автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС)?
Найчастіше приводиться наступний аргумент - підвищення швидкості пошуку інформації. Насправді це не головне. Врешті-решт, у відносно невеликому масиві даних ручний пошук займає не дуже багато час.
Істотніші наступні можливості:
- одноразове введення даних і багатоцільове їх використання для пошуку документів, друку підібраної інформації, передачі масивів даних іншим організаціям, підготовки видань і т.д.;
- багатоаспектний пошук даних по різних ознаках і їх поєднаннях без формування додаткових картотек і покажчиків;
- пошук в каталогах інших бібліотек і звідних каталогах, який здійснюється з дисплея свого компютера в теледоступе по каналах звязку або в базах даних на оптичних дисках великої ємкості, що встановлюються на компютерах в своїй бібліотеці;
- організація комплектування фонду з використанням баз даних видаючих або книготоргових видань, з автоматичним формуванням замовлень і обліком їх виконання;
- автоматизований облік і ведення статистики у всіх процесах, включаючи обслуговування читачів;
- надійне зберіг?/p>