Розрахунок ефективності технічного переоснащення підприємств швейної галузі

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок ефективності технічного переоснащення підприємств швейної галузі

 

Зміст

 

  1. Ефективність технічного переоснащення підприємств швейної галузі
  2. Розрахунок витрат

Таблиця 1.1.1 Вихідні данні

Таблиця 1.1.2 Розрахунок експлуатаційних витрат

Таблиця 1.1.3 Розрахунок витрат на оплату праці обслуговуючого персоналу

Таблиця 1.1.4 Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

  1. Розрахунок економічної ефективності

Таблиця 1.2.1 Вихідні данні

Таблиця 1.2.2 Розрахунок змін по статтям калькуляції

Таблиця 1.2.3 Розрахунок оптової ціни на виріб

 

  1. Ефективність технічного переоснащення підприємств швейної галузі

 

До груп технічних новин і нововведень, стосовно яких визначаються й оцінюються економічна та інші види ефективності, належать створення, виробництво та використання нових або модернізація (поліпшення експлуатаційних характеристик), існуючих засобів праці (машини, устаткування, будівель, споруд, передавальних пристроїв), предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії) і споживання (продукції для безпосереднього задоволення потреб населення), технологічних процесів, включаючи винаходи і раціоналізаторські пропозиції.

За сучасних умов розбудови соціально орієнтованої економіки стає можливим і необхідним принципово новий підхід до визначення ефективності технічних новин і нововведень. Його суть полягає у визначенні безумовної пріоритетності критеріїв соціальної ефективності й екологічної безпеки обєктів технічних новин і нововведень щодо критерію економічної ефективності. Процедурний механізм порівнювання й вибору найліпшого з можливих варіантів технічних новин (нововведень)здійснюється у певній послідовності.

  1. По перше, проводиться ранжирування цілей розробки, виробництва й використання обєктів технічних новин; до вищого рангу відносять соціальні цілі та вимоги економічної безпеки, до нижчого максимізацію економічної ефективності.
  2. По друге, можливі варіанти технічних новин однакового функціонального призначення проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам економічної безпеки, що їх зафіксовано в державних і міжнародних стандартах, а також у цільових нормативах соціального характеру, - якщо новини не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхилені незалежно від рівня їхньої економічної ефективності.
  3. По третє, на кінцевій стадії процесу порівняння й вибору треба розглядати тільки соціально й екологічно допустимі (і в цьому розумінні ефективні) варіанти технічних новин чи нововведень; найліпший з них визначається вже за економічним критерієм.

З огляду на особливості оцінки ефективності всю сукупність нових організаційних рішень можна умовно поділити на дві групи : першу організаційні нововведення, здійснення яких потребує певних додаткових одночасних витрат; другу ті з них, що не потребують додаткових інвестицій.

Визначення й оцінка економічної ефективності організаційних нововведень, що належать до першої групи (наприклад, організація нових спеціалізованих або комбінованих виробництв, що веде до необхідності його розширення, реконструкції або технічного переозброєння), здійснюється так само, як і нових технічних рішень. Водночас слід урахувати дуже важливу обстановку до складу поточних витрат треба включати додатково транспортні витрати, а також втрати сировини (матеріалів) і готової продукції в процесі їхнього транспортування і зберігання.

Ефективність безвитратних новин організаційних рішень (зокрема запровадження бригадної або іншої прогресивної форми організації та оплати праці; удосконалення окремих елементів господарського механізму організаційних структур управління, систем планування й фінансування тощо; створення нових ринкових структур)визначають здебільшого на підставі обчислення економії поточних витрат, зумовленої здійсненням таких нововведень. У кожному конкретному випадку необхідно точно окреслювати коло показників для оцінки ефективності тієї чи іншої групи безвитратних організаційних рішень.

 

1.1 Розрахунки витрат

 

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети.

Собівартість продукції це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а також отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Собівартість має тісний звязок з ціною.

Для обчислення собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включають. Витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел : собівартості і прибутку. Через собівартість мають відшкодуватися ті витрати підприємства, які забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва :предметів, засобів праці, робочої сили та природних ресурсів. Склад витрат, які включаються в собівартість продукції змінюються з різних практичних міркувань.

За ступенем однорідності витрати поділяються на елементні й комплексні.

Елементі витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, ам?/p>