Розвиток сучасної психології

Информация - Психология

Другие материалы по предмету Психология

?ні нам у вигляді фрагментів минулого - свідчень очевидців, листів і щоденників, фотографій і речей, газет і інших джерел. Саме на підставі цих даних історики пробують відтворити події й досвід минулого.

Приблизно так працюють археологи зі знахідками з минулого - наконечниками стріл, уламками глиняних горщиків або костями з курганів, - вони намагаються відтворити характерні риси зниклих цивілізацій. Іноді археологічним експедиціям вдається знайти добре збережені фрагменти, що дає можливість точніше реконструювати епоху. Так само й з розкопками в історії дані фрагменти можуть бути настільки значними, що практично не залишають сумнівів у точності реконструкції.

Втрачені або перекручені дані

Іноді історичні дані бувають неповними. Можливо, вони були загублені, або навмисно перекручені вченими, спонукуваними власними інтересами, або неточно переведені з однієї мови на іншій. В історії психології нам часто доводиться відновлювати історичну правду за неповним даними.

Трапляється, що протягом десятиліть дослідники навіть і не догадуються про існування важливих особистих документів знаменитих учених. Записи Германа Еббингауза, дослідника памяті, були знайдені в 1984 році, майже через 75 років після його смерті. В 1983 році виявили десять більших коробок з рукописними щоденниками засновника психофізики Густава Фехнера. Ці записи охоплюють період з 1828 по 1879 рік - час, дуже важливе в ранній історії психології, але ж більше ста років ніхто й нс догадувався про їхнє існування. Автори численних книг про Фехнере й Еббингаузе не могли опиратися у своїй роботі на ці важливі першоджерела. Нові історичні знахідки означають, що можна поставити на місце ще кілька ланок головоломки.

Іноді факти можуть бути навмисно перекручені або сховані від громадськості - для того, щоб захистити репутацію людей, з ними звязаних. Так, перший біограф Зиґмунда Фрейда, Ернест Джоунс навмисне сховав пристрасть Фрейда до кокаїну, визнавався в одному зі своїх листів: Боюся, що Фрейд уживав більше кокаїну, хоча я й не згадую про цьому у його біографії. Говорячи про Фрейда, ми побачимо, що недавно виявлені дані підтверджують, що він уживав кокаїн протягом тривалого періоду життя. Джоунс вирішив, що він не може допустити, щоб про це довідалися.

Ще один випадок підміни фактів відкрився у звязку з вивченням життя й діяльності одного з основоположників гештальт-психології Вольфганга Келера. По прочитанні цих паперів, - пише дослідник, - у мене зложилося враження, що вони були ретельно відібрані з метою представити Келера в самому сприятливому світлі. Там приводяться лише винятково благочестиві слова самого Келера й похвальні відгуки про нього. Цей епізод ілюструє один із труднощів, з якими зіштовхуються вчені у визначенні щирої цінності історичних матеріалів. Чи можна довіряти документам або іншим даним, що відбивають факти, що стосуються життя й роботи людини? Чи не підтасовані факти так, щоб створити якийсь - позитивний або негативний - образ?

Повернемося до Зиґмунда Фрейдові. Він умер в 1939 році, але дослідники й видавці одержали доступ до його особистих паперів і листів тільки через багато років. Великі збори особистих документів зберігається в Бібліотеці Конгресу США, однак, за заповітом самого Фрейда, деякі з них будуть відкриті тільки в наступному сторіччі. Відома й причина такої таємничості: перешкодити втручанню в особисте життя пацієнтів Фрейда і їхніх родин, а, можливо, і самого Фрейда і його нащадків.

Один із кращих біографів Фрейда виявив значну різницю в датах дозволу на публікацію цих матеріалів. Наприклад, один з листів до Фрейда від його старшого сина закрито до 2013 року, інше - до 2032. А лист від одного з наставників Фрейда не може бути опубліковане до 2102 року. На той час пройде приблизно 177 років після смерті цієї людини, і це дає можливість припускати, що в листі укладена якась страшна таємниця.

Психологи не знають, як ці архівні документи вплинуть на наше сприйняття Фрейда і його робіт. Бути може, вони істотно змінять його, а, бути може, і немає. Однак, доти, поки дані не доступні для вивчення, наші знання про одній із центральних фігур психології залишаються неповними, а можливо, і неточними.

Помилки при перекладі

Ще одна проблема, з якої зіштовхуються історики, стосується інформації, перекрученої ненавмисно. Дані доступні, але вони були якимсь образом змінені - можливо, через недосконалий переклад з однієї мови на інший, або в силу недбалості, допущеної очевидцем подій.

За прикладом неадекватного перекладу знову звернемося до життя й робіт Фрейда. Деякі психологи можуть похвастатися гарним знанням німецької мови, щоб читати Фрейда в оригіналі. Більшість покладається па перекладача, що підбирає найбільш підходящі, еквівалентні слова й фрази. Однак не завжди переклад слова точно відповідає значенню, закладеному в нього автором.

У фрейдовської теорії особистості три фундаментальних поняття: id, ego і suverego - терміни, з якими ми знайомі. Але ці слова не відбивають у точності ідей Фрейда. Це - латинські еквіваленти німецьких слів: ego - Ich (Я), id - ?s (Воно) і superego - Uber-lch ( Понад-Я).

Розглянемо термін Фрейда вільна асоціація. Тут під словом асоціація мається на увазі проведення уявного звязку між одною ідеєю й іншою - тобто мається на увазі, що кожна з них діє як стимул для витягу наступної ланки ланцюга. Але Фрейд говорив про іншому. Він використовував термін, що по-німецькому звучить Einfall, що зовсім не означає асоціа?/p>