Розвиток рекламних агентств на Україні
Информация - Маркетинг
Другие материалы по предмету Маркетинг
ів. Звичайно клієнт оплачує вартість підготовчих робіт і механічного відтворення рекламних повідомлень (вартість виконаних на стороні творчих робіт, типографічні роботи, електромеханічні записи і багато інших видів спеціальних послуг).
Фіксований відсоток вартості місця і часу забезпечує агентству компенсацію, що може виявитися нерозмірної вартості зроблених послуг. Витрати агентства по підготуванню оголошення, місце під який буде коштувати 40 тис. дол., навряд чи будуть у 10 разів перевищувати витрати на підготування оголошення, вартість місця під який складе 4 тис. дол. Проте в першому випадку сума компенсації складе в 10 разів більше чим у другому. Крім того, при фіксованому відсотку відрахований заробіток агентства тим більше, чим більше витрачає клієнт. А це наводить на підозру, що в агентства немає стимулу стримувати ріст витрат на рекламу.
Відсутність контролю за послугами, оплачуваними з комісійних відрахувань, змушує рекламодавців домовлятися про надання їм так називаних послуг на вибір. Чи одержують вони всі послуги, на які мають право? Чи не змушують їх сплачувати за послуги, без яких вони обійшлися б, якби могли контролювати обєм робіт, проведених по своїх замовленнях? Чи виправдані гонорари, що вони виплачують понад комісійні відрахування? Багато рекламодавців відчувають недостатність своєї участі в плануванні заходів, що агентство повинне проводити за рахунок комісії.
Прихильники комісійної системи підтверджують, що вона є засобом винагороди агентств прямо пропорційно рівню їхніх творчих розробок. Це касовий підхід до визначення якості послуг агентства. Він припускає, що цінність рекламного оголошення залежить від розміру аудиторії, котрої це оголошення досягає, а не від вартості його виробництва. Проте більшість агентств той час відзначать що на створення оголошень для великих аудиторій вони виділяють більше часу і найкращих творчих робітників, чим на створення оголошень для невеличких аудиторій, підганяючи в такий спосіб витрати виробництва до розміру аудиторії. З метою подальшого усунення можливостей кривди, що виникає з виплати фіксованої комісії із суми витрат на засоби реклами, агентства, як правило, надають значним замовникам більше послуг на вибір, чим дрібним.
Іншим аргументом на користь комісійної системи служить твердження, що вона зосереджує конкуренцію між агентствами в сфері творчих послуг, а не в сфері цін, і оскільки вона діє - хоча і не без вад - протягом багатьох років, те і може діяти доти, поки не зявиться більш зроблена система.
При наданні послуг на вибір агентство оцінює загальну вартість робіт у звязку з рекламою клієнта за рік і одержує гонорар у виді рівних щомісячних внесків. Для визначення суми гонорару агентство підраховує загальна кількість часів, що необхідно затратити на виконання замовлення різноманітними відділами - творчим, відділом засобів реклами, робочої групи і т.д., множить кількість часів на ставки погодинної заробітної плати і приплюсовує 25% на накладні витрати і прибуток. За покупки часу і місця в носіїв реклами, що надають комісійні знижки, агентство виставляє клієнту рахунку по офіційно опублікованих тарифах мінус 15%. У рахунках на оплату матеріалів і послуг сторонніх постачальників указують фактичні витрати. У плині або наприкінці роки проводять коригування сум гонорару, щоб покрити будь-яке розірвання між оцінною і фактичною розмірами витрат.
По гонорарній системі оплачуються деякі види робіт, що не приносять рекламному агентству комісійної винагороди. Наприклад, деякі засоби поширення реклами не надають комісії різноманітним рекламодавцям. Не приносять звичайно комісію і такі види робіт, як підготування каталогів, матеріалів реклами на місці продажі, збутових матеріалів і матеріалів прямої поштової реклами. Додаткова винагорода може бути потребованна й у тих випадках, коли кошторис витрат на рекламу настільки невеликий, що комісійна винагорода від розміщення цієї кількості реклами не покриває вартості творчих робіт самого агентства (ситуація, характерна для деяких видів реклами, розрахованої на професіоналів). Конкретні умови часто обмовляються в спеціальній письмовій угоді, що чітко визначає, що саме повинно зробити агентство за комісійну винагороду в розмірі 15% вартості реклами, розміщеної від імені клієнта. У подібного роду угоді звичайно перераховуються як види робіт, виконувані агентством за додаткову винагороду, так і розміри цієї винагороди. Звичайно формальний договір, подібний договорові про найом, між ними не міститься, оскільки відношення агентства зі своїми клієнтами можна порівняти з відношеннями лікаря, що частнопрактикує, або адвоката з клієнтурою. При утраті взаємної довіри такі відношення не можуть продовжуватися і скінчаються.
Перевага гонорарної системи складається в тому, що: 1) агентство пристосовує свої послуги до потреб клієнта, 2) кожний клієнт сплачує тільки за себе, ніяк не фінансуючи інших, 3) у клієнта зявляється більше впевненості одержати саме те, за що сплачено, 4) агентство менше схильне віддавати зайву превагу носіям реклами, що надає комісійні знижки, 5) прибуток агентства протягом усього року надається більш стабільним і 6) взаємовідносин між агентством і клієнтом набувають більш фахового відтінку. Хиби гонорарної системи в тому, що: 1) агентства можуть піддатися спокусі конкурувати в цінах, а не в якості послуг, 2) клієнт може виявитися надмірно вовлечєним у внутрішні справи агентства і 3) агентство може пер