Розвиток інформаційних технологій в системі охорони здоров’я України

Информация - Компьютеры, программирование

Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование

Львівський Державний медичний коледж

ім. А. Крупинського

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

Розвиток інформаційних технологій в системі охорони здоровя в України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів, 2011

План

 

  1. Загальна характеристика комунікацій та інформації
  2. Розвиток інформаційних систем в медичних закладах
  3. Госпітальні інформаційні системи (ГІС)
  4. Телемедичні технології
  5. Інформаційні технології в медичній освіті та в науці
  6. Перспективи розвитку інформаційних технологій в охороні здоровя України

Список використаної літератури

 

  1. Загальна характеристика комунікацій та інформації

 

Комунікації - це обмін інформацією, на основі якого керівник одержує інформацію, необхідну для прийняття ефективних рішень і доводить прийняті рішення до працівників організації. Якщо комунікації налагоджені погано, то:

  1. рішення можуть виявлятися помилковими;
  2. люди можуть невірно зрозуміти, що ж хоче від них керівництво;
  3. від цього можуть страждати міжособистісні стосунки.

Якість рішень і те, як вони в дійсності будуть реалізовані, часто визначають ефективністю комунікацій.

Якщо люди не зможуть обмінюватися інформацією, ясно, що вони не зуміють працювати разом, формулювати цілі і досягати їх.

Менеджер від 50 до 90 % усього часу витрачає на комунікації.

Обмін інформацією повязаний з усіма основними видами управлінської діяльності, тому комунікації називають сполучним процесом.

73% американських, 63% англійських і 85% японських керівників вважають комунікації головною перешкодою на шляху досягнення ефективності їх організаціями.

Комунікації між організацією і її середовищем:

  1. реклама;
  2. державне регулювання;
  3. щорічні звіти по фінансах і маркетингу;
  4. профспілка.

Комунікації між рівнями і підрозділами:

  1. інформація переміщується усередині організації з рівня на рівень у рамках вертикальних комунікацій. Вона може передаватися по спадної, тобто з вищих рівнів на нижчі. Таким шляхом підлеглим рівням управління повідомляється про поточні задачі, зміну пріоритетів, конкретні завдання, рекомендовані процедури тощо.
  2. комунікації по висхідної - з нижчих рівнів на вищі - можуть помітно впливати на продуктивність. Таким шляхом керівництво довідується про поточні чи назріваючі проблеми.

Горизонтальні комунікації - обмін інформацією між підрозділами - потрібні для координації задач і дій.

Додаткові вигоди від комунікацій по горизонталі полягають у формуванні рівноправних стосунків. Такі стосунки є важливою складовою задоволеності працівників організації.

Канали слухів - канали неформального сполучення.

Близько 80-99 % слухів точні у відношенні несуперечливої інформації про саму компанію. Рівень точності знижується, коли мова йде про особисту чи сильно емоційно забарвлену інформацію. Однак "усе свідчить на користь впливовості слухів, незалежно від їхнього позитивного чи негативного впливу".

Типова інформація, що передається по каналах поширення слухів:

  1. Майбутні скорочення виробничих робітників.
  2. Нові заходи для покарань за запізнення.
  3. Зміни в структурі організації.
  4. Майбутні переміщення і підвищення.
  5. Докладний виклад суперечки двох керівників на останній нараді.
  6. Хто кому призначає побачення після роботи.

Комунікаційний процес

Лише 50 % спроб обміну інформацією призводить до обопільної згоди співрозмовників. Найчастіше причиною настільки низької ефективності є неврахування того факту, що комунікація - це обмін. У ході обміну обидві сторони відіграють активну роль. Обмін інформацією відбувається лише в тому випадку, коли одна сторона "пропонує" інформацію, а інша сприймає її.

Елементи й етапи процесу комунікацій. Розрізняють чотири базових елементи:

  1. Відправник - особа, що генерує ідеї чи збирає інформацію і передає її.
  2. Повідомлення - власне інформація, закодована за допомогою символів.
  3. Канал - засіб передачі інформації.
  4. Одержувач - особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує її.

Під час обміну інформацією відправник і одержувач проходять кілька взаємозалежних етапів. їхнє завдання - скласти повідомлення таким чином, щоб обидві сторони зрозуміли і розділили вихідну ідею.

Інформація як організаційний ресурс впливає на економічний ріст, ефективність і зайнятість.

Роль інформації характеризують такі риси:

  1. ключовим фактором розвитку суспільства і його структур стають інформаційні технології;
  2. інформація виступає важливим стимулятором зміни якості життя;
  3. інформація стає ключовим фактором у соціально-економічному житті у виді ресурсу, послуги, товару.

Властивості інформації як організаційного ресурсу:

  1. загальні з іншими ресурсами властивості інформації - обєктивна необхідність, змістовність, обмеженість, вартість, життєвий цикл, транспортованість;
  2. специфічні - нерозходуваність, унікальність, неконтрольованість обсягу, тиражованість, подільність, неможливість існування без матеріального носія, здатність до збільшення.

Види інформації за критеріями:

  1. за роллю в управлінні;
  2. за сферами;
  3. за носіями;
  4. за споживачами;