Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
нкоЮ.Р. та ГороховаЗ.Н. В цих працях подаються відомості про флору і рослинність лісів, наводяться дані про умови їх зростання в окремих районах Карпат і Прикарпаття, висвітлюється поширення їх на території цих районів, залежно від природно-історичних умов, викладаються наслідки вивчення деревостану, чагарникового та травянистого ярусів, проводиться класифікація рослинності.
Флору та рослинність листяних лісів Українських Карпат та Передкарпаття досліджували СтойкоС.М., Мілкіна Л.І, ГолубецьМ.А., МалиновськийК.А., Шеляг-СосонкоЮ.Р., Шеляг-СосонкоЮ.Р. та ГороховаЗ.Н.
Флору Прикарпаття вивчав В.П.Ткачик. В своїй монографії він детально проаналізував систематичну, еколого-ценотичну, просторову структуру флори Передкарпаття, антропогенні зміни флори.
Раритетні фітоценози західних регіонів України описали та систематизували СтойкоС.М., Мілкіна Л.І., ЯщенкоП.Т. та ін. Проводилось також вивчення поширення рідкісних та зникаючих видів рослин в Передкарпатті, природних умов природно-заповідних територій та обєктів.
Геоботанічне районування Передкарпаття проведено Ю.Р.Шеляг-Сосонком та Т.Л. Андрієнко.
Узагальнення відомостей щодо поширення різноманітних видів рослин в Карпатському регіоні, в тому числі і в Передкарпатті, виконано авторами Визначника рослин України, Визначника рослин Українських Карпат та Определителя высших растений Украины. В цих джерелах розглядалось також поширення, біологічні й екологічні особливості представників родини Розових в Передкарпатті.
Багатьма авторами вивчались біолого-екологічні та фармакологічні особливості представників родини Rosaceae.
Сучасну систему родини Розових запропонував А.Л.Тахтаджян.
Щодо лікарських видів рослин із родини Розових, то вони описані в багатьох як зарубіжних, так і вітчизняних виданнях. Заслуговують на увагу такі наукові роботи, як енциклопедичний словник Лікарські рослини під редакцією академіка А.М. Гродзінського, праця Івана Носаля Від рослини до людини, наукові праці наших земляків ПриходькоМ.М., ГладунЯ.Д., Мазепа І.В. та ін. Лікарські рослини Івано-Франківської області 2002) та Лікування соками рослин.
2. Фізико-географічна характеристика територіЇ дослідження
2.1 Географічне положення
Наші дослідження охоплювали територію Бистрицької улоговини, що входить до складу Передкарпаття в межах Івано-Франківської області.
Бистрицька улоговина є природним районом Передкарпаття, який займає розширену частину басейну середньої течії ріки Бистриці правої притоки Дністра. Улоговина добре виражена морфологічно в природі, природні межі її чіткі. Абсолютні висоти дна улоговини коливаються від 250 до 300350м. Природними межами улоговини служать долини річок Бистриці Солотвинської й Ворони, а на півдні ізогіпса 400м над р. м, яка проходить дещо північніше с. Горохолина. Північна межа припадає на місце злиття Бистриць Солотвинської і Надвірнянської й Ворони у власне Бистрицю.
Майже посередині з півдня на північ улоговину перетинає прямолінійна долина Бистриці Надвірнянської, яка ділить дно улоговини на два плоских межиріччя Бистрицьке і Вороно-Бистрицьке. Тут переважають лучні ландшафти, як використовуються як пасовища і сінокоси. Лісів збереглось мало. Природний рослинний покрив Бистрицької улоговини зазнав великих змін під впливом діяльності людини. Територія улоговини густо заселена і характеризується високим рівнем розораності земель.
2.2 Геоморфологія
Абсолютні висоти дна Бистрицької улоговини коливаються в межах від 250 до 300350м. Основа улоговини складена породами міоцену, які перекриті потужною товщею алювіальних відкладів, що утворюють майже плоску рівнину.
Для Бистрицької улоговини характерний флювіально-акумулятивний тип рельєфу, ускладнений долинно-балковими ерозійними формами. Річки Бистриця Солотвинська і Бистриця Надвірнянська винесли з Карпат в кінці міоцену, пліоцену і плейстоцену, тобто в період континентального розвитку Передкарпаття, величезну кількість уламкового матеріалу, які відклали передусім у карпатських передгірях.
Бистрицька улоговина утворена третьою терасою Дністра та його приток, вона добре виявлена, широка і досягає ширини декількох десятків кілометрів. Вона відзначається справжнім акумулятивним характером, оскільки складена потужною товщею галечників, перекритих малопотужними нелесовими суглинками. Утворення цієї тераси повязане із невеликою швидкістю течії в ріках на цьому відрізку русла, меандруванням русел по заплаві, підмивом берегів і розширенням долин та накопиченням галечникового алювію, який виносився з Карпат.
2.3 Геологічна будова
Простір між Карпатами і південно-західним краєм Руської платформи, зайнятий тектонічною зоною Передкарпатським передгірним прогином, заповненим потужною товщею міоценових молас. Породи, що складають територію Передкарпаття, за віком належать до різноманітних геологічних епох.
Крейдові відклади на території Передкарпаття представлені морськими платформенними фаціями. Зокрема, у різних місцях долини Дністра і його приток відслонюються верхньоальбські відклади, представлені кварцево-глауконітовими пісками.
Третинні відклади, що поширені на у Прикарпатті, представлені переважно осадочними товщами міоцену.
Міоценові відклади представлені головним чином крихкими, здебільшого горизонтально залягаючи по