Робочий проект впорядкування території багаторічних насаджень Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
ву обґрунтовані рекомендації.
Розраховуємо потреби добрив багаторічних насаджень за наступними нормативами:
Таблиця 6. Дози добрив в діючій речовині під плантажну оранку в залежності від забезпеченості ґрунту елементами живлення
Види добривПроцент діючої речовиниЗабезпечення ґрунту азотом, фосфором, каліємДуже низькаНизькаСередняПідвищена і дуже високаОрганічні,т/га__80-10060-8040-6020-40Азот(N),кг/га40200-300100-150____Фосфор(Р2О5),кг/га20700-800600-700200-400100-150Калій(К2О),кг/га40800-1000500-800300-500150-200
Для подальшого розрахунку добрив я вибрав низьку забезпеченість добривами та вибрав середні значення їх вмісту. Так для органічних 70 т/га, для азотних 125кг/га, фосфатні 650кг/га, та для калійних -700кг/га.
Таблиця 7. Потреба добрив при передпосадивному обробітку ґрунту
№ кварталівНазва ґрунтуЗабезпеченість поживними речовинамиПлоща, гаПотреба добрив в діючій речовиніОрганічні добриваАзотФосфорКалійт/гаВсьогот/гаВсьогот/гаВсьогот/гаВсьогоВиноградникІЧорнозем південний слабозмитий середньосуглин.низька32,05702243,50,123,840,6520,830,722,43Отже із вище приведеної таблиці видно, що грунт чорнозем південний слабозмитий середньосуглинковий, на якому розміщується І квартал винограднику має низьку забезпеченість поживними речовинами, відповідно до цього були розраховані потреби добрив на 1 га насаджень і в цілому на квартал.
Таблиця 8 Дози і потреби добрив під плантажну оранку
№ п/пПлоща, гаДози, т/гаПотреба добрив, тОрганіч.АзотфосфатКалійОрганіч.АзотфосфатКалій132,05700,33,251,752243,59,61104,156,08
Відповідно до завдання в таблиці 8 розрахована кількість добрив під плантажну оранку для одного кварталу винограднику з площею 32,05 га.
5. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ПЕРШОГО ЧЕТВЕРТОГО РОКІВ ВЕГЕТАЦІЇ
Виноград в усіх районах України рекомендується садити навесні якомога раніше, коли стан ґрунту дає можливість працювати на ділянці. В роки з нормальними метеорологічними умовами на півдні цю роботу треба закінчити до 1 травня. Осіннє садіння має такі переваги: вегетаційний період рослин збільшується, оскільки саджанці починають розвиватися рано навесні, як тільки грунт достатньо прогріється; немає потреби зберігати садивний матеріал взимку; зменшується напруженість у роботі, яка звичайно припадає на весняний період. Для закладання винограднику треба використовувати першосортні однорічні, щеплені або кореневласні саджанці. Садіння кільчованих чубуків допускається тільки в окремих випадках, коли можна забезпечити достатню вологість ґрунту і добрий догляд. Одним з основних елементів високої продуктивності виноградників є густота посадки виноградних кущів, що зумовлюється особливостями грунтово-кліматичних умов, біологічними властивостями сорту, способами ведення культури землеробства та можливістю найбільш повної механізації робіт на виноградниках.
При садінні саджанців місце зєднання підщепи й прищепи або головка кореневласного саджанця повинні розміщуватися на рівнині або пологому схилі на рівні поверхні ґрунту чи на 12 см вище; у верхній частиш схилу, де можливий змив ґрунту, на 34 см нижче його поверхні, а в нижній частині схилу на 45 см вище поверхні ґрунту. Після весняного садіння навколо саджанця нагортають горбик пухкого ґрунту або піску заввишки 8 10 см, покриваючи верхівку на 23 см.
Глибина садіння винограду тісно повязана зі стійкістю кореневої
системи кущів проти ураження низькими температурами взимку і посухою влітку. Саджанці на філоксеростійких підщепах садять на глибину 40 45 см, кореневласні саджанці й чубуки на важких ґрунтах 50 55, а на легких на 65 70 см.
Від ретельності догляду за рослинами винограду в перші чотири роки садіння залежить приживаємість рослин, час вступу їх у перше плодоношення , кількість та якість наступних врожаїв.
Кожну пересаджувану рослину слід розглядати як хворий організм і тим швидше він одужає, чим більш сприятливі умови будуть створюватись відразу після садіння. Ослаблення пересадженої рослини викликано видаленням до 70-90 % кореневої системи при викопуванні саджанця з розсадника. З тих коренів, що залишилися, зокрема мичкуватих, значна частина гине внаслідок висушування при транспортуванні.
Коренева система плодових рослин має високу генетичну регенераційну здатність і при сприятливих зовнішніх умовах після садіння відновлюється. Уже в першу вегетацію після висаджування саджанців приріст маси кореневої системи переважає приріст надземної частини у 8-12 разів. Якщо після садіння рослин не забезпечується належний контакт коренів з ґрунтом та інші необхідні умови, регенерація послаблюється або зовсім не відбувається, і такі саджанці гинуть, не приживаються.
Після садіння винограднику проводиться культивація або оранка ґрунту на глибину 15 см у міжряддях і розпушування в рядах. Протягом літа грунт утримують чистим від бурянів і розпушеним.
Для забезпеченості довговічності і високої продуктивності виноградних насаджень важливо своєчасно провести катаровку видалення коренів на підземному штамбі куща завглибшки 20-25 см. У щеплених рослинах одночасно з катаровкою видаляють корені прищепи і пагони підщепи, що запобігає пригніченню, а часто і загибелі прищепи.
Молоді кущі ретельно оберігають від пошкоджень дротяниками, гусеницями озимої совки, хрущами, знищуючи їх під час катаровки. Для запобігання захворювання рослин мільдью та оїдіумом листки і зелені пагони протягом літа обприскують фунгіцидами.
Восени грунт у міжряддя?/p>