Різновиди соціологічних експериментів
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
Курсова робота
за темою:
Різновиди соціологічних експериментів
План
Вступ
1.Соціологічні дослідження і суспільна практика
2. Поняття програми соціологічного дослідження
2.1 Програма соціологічного дослідження. Структура програми
2.2 Практичні поради
3.Визначення мети і завдань соціологічного дослідження
3.1 Методи соціологічних досліджень
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Експеримент - зміна або відтворення явища з метою вивчення його у найсприятливіших умовах. (див. рис.1)
Основание классификацииВиды экспериментаСфера положения экспериментального объектаПроизводственные
Экономические
Собственно социальные
Политические
Управленческие
Педагогические и дрСпецифика исследовательской задачиНаучные
ПрактическиеСтепень представленности социальной натурыНатурные
Модельные
МысленныеХарактер экспериментальной ситуацииПолевые
ЛабораторныеСтруктура экспериментальной деятельностиПроективные (активные и пассивные)
Эксперименты экс-пост-фактоХарактер логической структуры доказательства гипотезПараллельные
ПоследовательныеТип субъектаСамоэксперименты
Эксперименты, где субъектом является орган управления
Эксперименты со специально созданным субъектом
Класифікація видів соціологічного експерименту (рис.1)
Даний метод спирається на точний облік незалежних змінних, які впливають на залежні змінні. Характерна риса експерименту - заплановане втручання людини у досліджуване явище, можливість його відтворення за різних умов. З допомогою експерименту отримують інформацію, недоступну для інших методів.
Науково обґрунтований експериментальний метод розвивався переважно у природничих науках. Там він отримав і класичне тлумачення своїх суттєвих ознак, методологічних засад. Такі суспільні науки, як педагогіка, соціальна психологія, соціологія, експериментальний метод дослідження, стали використовувати значно пізніше.
Експериментальні дослідження мають великі можливості щодо вироблення теорії та оновлення практики. Багато вчених позитивно ставляться до застосування експериментального методу в соціології, хоча нерідко висловлюються щодо незадовільного стану теоретичного і методологічного обґрунтування соціально-наукового експерименту. Незважаючи на визнання високої пізнавальної ролі експерименту, він поки що недостатньо широко застосовується у соціологічних дослідженнях. Експеримент у соціології-це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності і поведінки соціального обєкта внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих чинників (змінних).
Соціальний експеримент виконує дві основні функції:
а) перевірка наукової гіпотези щодо причинних звязків між явищами;
б) досягнення певного ефекту в практично-перетворювальній діяльності.
У першому випадку дослідник створює чи відшуковує певну ситуацію, приводить у дію гіпотетичну причину і спостерігає, за змінами подій, фіксує їх відповідність чи невідповідність припущенням, гіпотезам.
Специфіка експерименту в конкретному соціологічному дослідженні як методу одержання соціальної інформації полягає в особливостях обєкта дослідження, яким є люди, що можуть усвідомлювати себе, свої відносини із зовнішнім світом, пізнавати його, будувати теорії і плани. Ще однією особливістю експерименту у соціології є якісно вищий рівень причинної залежності соціальних явищ. Це виявляється в значно більшій, ніж у природно-науковому експерименті, кількості змінних, що детермінують дане соціальне явище.
Особливістю експерименту як методу одержання соціальної інформації є те, що він передбачає вироблення гіпотези щодо наявності причинно-наслідкового звязку між досліджуваними явищами або щодо характеру якого-небудь механізму колективної чи індивідуальної діяльності, виведеної логічним шляхом на основі теоретичних і емпіричних даних.
Методологічною основою експерименту у соціологічному дослідженні є концепція соціального детермінізму. А основна теоретична проблема експериментального методу полягає у визначенні значущих змінних, що детермінують це явище.
Змінна, спрямованість або інтенсивність дії якої соціолог визначає відповідно до заздалегідь розробленої програми, називається керованою. Ця змінна буде контрольованою, якщо її якісні чи кількісні зміни, а також напрям її впливу здійснюються у заданих соціологом межах. Керована і контрольована дослідником змінна називається незалежною. Незалежна змінна виявляється як експериментальний фактор (експериментальна змінна). Нею може бути новий для даного соціального обєкта чинник, введений соціологом, або один з існуючих чинників обєкта, керований і контрольований соціологом. Чинник, змінну якого визначає незалежна змінна, називається залежною змінною.
Передумовами визначення структури змінних як основи експерименту є, з одного боку, фактичні дані про досліджуване явище, його емпіричний опис, з іншого - певний рівень теоретичного освоєння проблеми, який дає змогу висувати концепцію функціонування і розвитку обєкта дослідження,
сформулювати пояснюючі гіпотези. Тому експеримент неможливий і недоцільний на початку дослідження.