Різні моделі змішаної економіки й національні особливості післявоєнного відновлення економіки в різних країнах (період 1945-1970 рр.)
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
одним з головних засновників Європейського обєднання вугілля й сталі, а потім - одним з архітекторів "Загального ринку", де тепер успішно виконує роль економічного локомотива й валютного генератора.
Німецька марка, сильна європейська валюта, стала знаменним явищем другої половини XX ст. Зміцнення її позицій було обумовлено як характером грошової реформи у ФРН, так і всією фінансовою й грошово-кредитною політикою західнонімецького уряду.
Завдяки зміцненню своєї національної валюти Західна Німеччина перетворилася у велику грошово-кредитну державу. Відчувши небезпеку, власники "гарячих грошей" неодноразово конвертували свої долари в надійні німецькі марки.
Сила німецької валюти зумовлена, у першу чергу, відносно низьким рівнем інфляції у ФРН. Це означає, що внутрішня купівельна спроможність марки знижується надзвичайно повільно, що сприятливо позначається на її зовнішній купівельній спроможності й на її паритеті. У свою чергу підвищення обмінного курсу марки стримує інфляцію, тому що воно веде до зниження цін на імпортовані товари. Але в той же час зростання паритету національної валюти може сприяти підвищенню цін експортованої продукції, але цього не відбулося в результаті впливу деяких інших факторів.
Реальна сила німецької марки повязана зі специфікою західнонімецької промисловості, що проявляється в систематичному переливанні капіталів з однієї галузі в іншу. Німецькі підприємства спеціалізуються, в основному, на виробництві товарів, попит на які мало піддається впливу цін: автомобілі високого класу, верстати й устаткування, хімічна продукція глибокої переробки й т.п. Таким чином, Німеччина стала однією із країн, яка сама диктуює ціни, що дозволяє їй постійно нарощувати обсяги й вартість свого експорту.
Міжнародне значення й престиж німецької марки особливо виросли після того, як вона стала базовою валютою для функціонування єдиної євровалюти, до введення якої Німеччина призивала все Європейське співтовариство практично з перших років його існування, цілком справедливо покладаючись на те, що її економічна міць виведе марку на найвищий рівень рейтингу західноєвропейських валют. Надії Німеччини виправдалися тільки з початку 1999р.
3 Японія як економічний гігант, що завоював значні сегменти світового ринку в період 1951 -1970 років
На відміну від країн Західної Європи Японії не була надана допомога за планом Маршалла. Захід обмежився гуманітарною допомогою. Крім того, були зведені до мінімуму репарації, накладені на Японію по закінченню другої світової війни.
Після беззастережної капітуляції в серпні 1945р. Японія була повністю реорганізована американцями, як у сфері політики, так й у сфері економіки. У результаті такої перебудови виникла нова ситуація, що дозволила говорити про "японське економічне диво".
Діяльність генерала Макартура (Мас Аrthur) і банкіра Доджа (Dodge) є яскравою ілюстрацією американського панування в післявоєнній Японії. Макартур, дійсний проконсул, очолював американську адміністрацію в Японії (SСАР). Додж, американський банкір, організував там грошову реформу за зразком реформи німецької марки, що дозволило різко скоротити грошову масу в обігу й придушити інфляцію. Найбільш істотні результати політичної, економічної й соціальної реорганізації Японії, здійсненої під керівництвом США, виявилися в наступному.
Наприкінці 1945 і початку 1946рр. був ліквідований японський військовий режим, була дозволена діяльність профспілок, звільнені політичні увязнені, відновлена свобода слова й проголошене право жінок на участь у парламентських виборах. Нова Конституція, навязана японцям у листопаді 1946р., передбачала парламентський режим і наявність багатопартійної системи.
Аграрна реформа, почата в жовтні 1946р., призвела до ліквідації великих землеволодінь шляхом примусового розпродажу поміщицьких латифундій у руки заможних селян й організації фермерського господарства. Це дозволило широко застосовувати методи інтенсивного землеробства й вийти вже в 1947р. на самозабезпечення Японії продуктами харчування, що саме по собі, з огляду на малочисельні території придатних до сільського господарства земель, уже є великим досягненням для цієї країни.
Американські окупаційні власті з далеким прицілом провели демонополізацію економіки, спрямовану на ліквідацію так званих "дзай-бану", тобто найбільших монополістичних обєднань, що консолідували промислові підприємства, банки й торговельні фірми навколо декількох родин (таких, як Мітцуі, Мітсубісі і т.п.). Реорганізація промисловості призвела до зменшення їхнього впливу.
Однак у цій сфері успіхи американців виявилися досить скромними, і японська економіка як і раніше характеризується наявністю обмеженого числа гігантських груп та безлічі дрібних і середніх підприємств. Це дає підставу говорити про "двоїсту структуру японської економіки".
Грошова реформа за німецьким зразком була проведена в грудні 1948р. До цього часу інфляція трималася на рівні 100% у рік, після реформи темпи інфляції в Японії лише небагато перевищували відповідні показники інших промислово розвинених капіталістичних країн.
Корейська війна ознаменувала початок "японського економічного дива". У період з 1950 по 1955рр. ВНП збільшувався приблизно на 10% у рік. Завдяки витратам Сполучених Штатів, повязаних з розміщенням американських військ на території Японії під час корейської війни, це зростання не викликало погіршення я