Референдум як основна форма безпосередньої демократії
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
татами підрахунку голосів підписується головою, заступниками голови, секретарем і членами відповідної комісії з референдуму.
Висновки
Референдум вважається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяли участь менше половини громадян, внесених до списків для голосування.
Офіційні повідомлення про результати референдуму публікуються відповідною комісією не пізніш як на десятий день після референдуму. Рішення, прийняті референдумом, обнародуються у встановленому законодавством порядку опублікування актів місцевих рад і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в самому рішенні не визначено інший термін. Датою прийняття рішення вважається день проведення референдуму.
Зміна або скасування рішень, прийнятих референдумом, проводиться також референдумом. Зміна або скасування рішень, прийнятих місцевим референдумом, може здійснюватися згідно зі ст. 45 Закону Про всеукраїнський та місцеві референдуми відповідною місцевою радою (більшістю не менш як дві третини від загальної кількості її складу) з обовязковим затвердженням її рішення на референдумі, який має бути проведений впродовж шести місяців після внесення цих змін або скасування рішення попереднього референдуму. Новий місцевий референдум з питань, що виносилися на попередній референдум, може бути призначено не раніш як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.
Список літератури
1.Погорілко В., Федоренко В. Поняття, види і структура конституційних норм // Право України. 2008. № 11.
2.Погорілко В., Федоренко В. Джерела конституційного права України: поняття, види і система // Право України. 2009. № 3.
3.Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки та критерії розмежування // Право України. 2007. № 5.
4.Федоренко В.Л. Інститут конституційно-правових відносин в системі конституційного права України // Наук. Вісн. Чернів. університету.: Правознав. 2005. Вип. 286.
5.Федоренко В. Поняття системи конституційного права України // Право України. 2009. № 7.
6.Федоренко В.Л. Теоретичні основи системи конституційного права України // Держава і право, вип.34.2006.
7.Шаповал В. Субєкти конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення // Право України. 2007. № 8.
8.Шаповал В. Конституція як форма (джерело) конституційного права України (питання теорії) // Право України. 2009. № 6.
Размещено на