Ресурси мінеральних вод Львівської області

Статья - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие статьи по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

з мінералізацією 0,6-0,8 г/дм3 та незначною кількістю сірководню (до 1,5 мг/дм3). Вміст органічних речовин у перерахунку на валовий вуглець змінюється від 10-15 до 30 мг/дм3. Присутність сірководню надає воді специфічного запаху, а органіки смаку.

Родовище "Нафтуся" у Трускавці повязано з водоносним горизонтом у відкладах воротищенської світи неогену, з добре промитою її частиною (загорська підсвіта). Формування хімічного складу відбувається внаслідок взаємодії інфільтраційних вод з водовмісними піщано-глинистими відкладами, збагаченими органікою нафтового ряду [2, 4].

Мінеральні води типу "Нафтуся" розвіданих родовищ у Східниці і Верхньому Синьовидному повязані з менілітовими сланцями неогену, які дуже поширені в гірській частині Карпат. Вони утворюють потужні пачки (до 300-400 м) з прошарками пісковиків, а в підошві залягає кременевий горизонт. Саме з контактом останньою і нижньою товщею аргілітів повязані водоносні горизонти мінеральної води потужністю від 5-8 до 12-15 м.

За хімічним складом води Скибової зони відрізняються від Трускавецьких переважанням натрію (до 90%). Мінералізація їх досягає 1,0 г/дм3, вміст органічних речовин 15-35 мг/дм3 [2].

В гідрогеологічному плані родовища приурочені до мініатюрних артезіанських басейнів в межах яких знаходяться області живлення розвантаження і транзиту, а площа не перевищує декількох квадратних кілометрів. В результаті інфільтрації атмосферних опадів через водовмісні породи вода змінює свій хімічний склад, збагачується органічною речовиною і набуває характерних органолептичних ознак (смак, запах).

В районі цих родовищ виявлені і інші типи мінеральних вод, що свідчить про їх великі потенційні можливості, які сьогодні майже не використовуються.

В звязку з цим, хотілося б зупинитись на використані, вірніше на не використані, сульфідних вод на курорті Трускавець. В нашій області успішно застосовують сульфідні води на курортах Немирів, Любень Великий, Шкло, але зовсім не використовують подібні води на курорті Трускавець. Останні відрізняються від вище перерахованих значно більшою мінералізацією до 150-300 г/дм3. Комплексна дія сольового складу і сірководню зовсім не вивчена, що на нашу думку є непоганою перспективою використання і наукового вивчення цих мінеральних вод.

З інших типів вод із специфічними компонентами доцільно відмітити вуглекислі мінеральні води, які виявлені і розливають поблизу с. Івашківці на півдні області. Повязані вони, ймовірно, з північним поясом зони вуглекислих вод Закарпаття [1]. За хімічним складом це хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 8,5 г/дм3 і вмістом вуглекислоти до 750 мг/дм3 (аналог вод “Єсентуки-4”).

Також варті уваги залізисті води, лікувальні властивості яких зумовлені вмістом загального заліза більше 10 мг/дм3. Відомі на курорті Східниця, вміст заліза в джерелах №13, 15 досягає 25-65 мг/дм3, мінералізація 0,3-0,5 г/дм3 [2, 4]. Бальнеологічна дія їх вивчена тільки окремими дослідниками, і застосовуються для лікування без належного обґрунтування.

 

  1. Природні столові води

 

В останні роки в області розвідано ряд родовищ мінеральних природних столових вод, які широко використовуються населенням для щоденного споживання. Згідно з діючим ДСТУ 878-93 „Води мінеральні питні” вони теж відносяться до мінеральних.

Перше розвідане родовище в області Помірецьке, яке експлуатується Трускавецьким заводом мінеральних вод „Нафтуся” з 1962 р. За хімічним складом це сульфатно-гідрокарбонатна магнієво-кальцієва вода з мінералізацією 200-400 мг/дм3. Більше 40 років вода розливається у пляшки під назвою „Трускавецька” і відповідає всім нормам ДСТУ та СанПіН. Експлуатаційні запаси затверджені в кількості 116 м3/добу, родовище повязане з лінзою теригенних загорських відкладів серед соленосних порід.

ВАТ „Геотехнічний інститут” в районі Помірок розвідано ще три невеликі родовища, але дещо іншого хімічного складу та мінералізації. Сумарні запаси їх складають 85 м3/добу. Подібні родовища розвідані південніше м. Борислава і в селищі Підбуж. Вода останнього родовища розливається під назвою „Підбузька” і стала досить популярною в деяких регіонах нашої держави.

Найбільше родовище природних столових вод Моршинське, експлуатаційні запаси якого становлять близько 900 м3/добу. Закінчена розвідка аналогічного Стрілківського родовища, запаси в кількості 480 м3/добу представленні на розгляд ДКЗ України. Ці родовища повязані з природними виходами джерел в уступі терас.

Виявлення і розвідка родовищ природних столових вод дозволяє забезпечувати населення якісною столовою водою. Особливо це стосується таких вод як „Моршинська”, „Трускавецька”, „Підбузька”, запаси яких формуються у сприятливих екологічних умовах.

 

  1. Ресурси мінеральних вод

 

Природні ресурси водоносного горизонту це його живлення в природних умовах в результаті інфільтрації атмосферних опадів, фільтрації з річок і озер, перетікання з вище і нижче розташованих водоносних горизонтів, притоку з суміжних горизонтів.

Визначення загального потенціалу ресурсів мінеральних вод області проводилось спеціалізованими організаціями Державної геологічної служби України та гідрогеологічним підприємством “Укргеокаптажмінвод”. В 1996 році був виданий Кадастр мінеральних вод України, а в 1999 році вийшла праця колективу авторів під редакцією професора М.Лободи “Курортні ресурси України” [6], в якій приведені дані станом на 1996 р. по ресурса