Релiгiя i церква в сучаснiй УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
РЕЛРЖГРЖЯ РЖ ЦЕРКВА В СУЧАСНРЖЙ УКРАРЗНРЖ
КОНСТИТУЦРЖЯ УКРАРЗНИ ПРО СВОБОДУ СОВРЖСТРЖ
Як i у багатьох краСЧнах свiту, в УкраСЧнськiй державi ставлення до релiгiСЧ неоднозначне. Це знайшло своСФ вiдображення навiть у Основному Законi УкраСЧни, СЧСЧ КонституцiСЧ.
У преамбулi до КонституцiСЧ говориться, що приймаючи Конституцiю УкраСЧни вiд 28 червня 1996 р., Верховна Рада усвiдомлюСФ свою вiдповiдальнiсть не тiльки перед власною совiстю попереднiми, нинiшнiми i прийдешнiми поколiннями, але i перед Богом. Тобто цi слова можна тлумачити як визнання полiтичним документом iснування Бога. Проте послiдуючi статтi КонституцiСЧ, яка торкаСФться свободи совiстi, витримана в дусi кращих традицiй французького атеСЧзму ХVРЖРЖРЖ ст.
Стаття 35 КонституцiСЧ проголошуСФ свободу свiтогляду i совiстi, тобто право кожного сповiдати будь-яку релiгiю, або не сповiдати нiяку. Церква i релiгiйнi органiзацiСЧ на УкраСЧнi вiдокремленi вiд держави, а школа вiд церкви.
Нiхто не може з мотивiв своСЧх релiгiйних переконань бути звiльнений вiд своСЧх конституцiйних обовязкiв, законiв. Замiна виконання одного обовязку iншим з мотивiв переконань допускаСФться лише у випадках, передбачених законом.
Статтею 24 гарантуються рiвнi права вiруючих i невiруючих.
УКРАРЗНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОСНОВНРЖ ПРИНЦИПИ СВОБОДИ СОВРЖСТРЖ
У квiтнi 1991 р. Верховна Рада УкраСЧни прийняла закон Про свободу совiстi i релiгiйнi органiзацiСЧ. Мета закону гарантувати права громадян УкраСЧни на свободу совiстi i забезпечити рiвнiсть, захист прав i законних iнтересiв громадян УкраСЧни, незалежно вiд СЧх вiдношення до релiгiСЧ, визначити обовязки держави по вiдношенню до релiгiйних органiзацiй i навпаки, СЧх обовязки по вiдношенню до держави i суспiльства, гарантувати сприятливi умови для розвитку суспiльноСЧ моралi, гуманiзму i суспiльноСЧ згоди.
Кожному громадянину УкраСЧни гарантуСФться законом право на свободу совiстi, тобто сповiдувати на свiй розсуд любу релiгiю, або не сповiдувати нiякоСЧ, свободу вiдправляти релiгiйнi культи, вiдкрито виражати i вiльно розповсюджувати своСЧ релiгiйнi або атеСЧстичнi переконання. Будь-яке примушення при визначеннi громадянами свого ставлення до релiгiСЧ не дозволяСФться. Батьки або особи, що замiщують СЧх, з взаСФмноСЧ згоди можуть виховувати дiтей згiдно з своСЧми переконаннями.
Свобода сповiдань пiдлягаСФ лише тим обмеженням, якi необхiднi для охорони суспiльного порядку життя, здоровя i моралi, а також прав i свобод iнших громадян.
Тайна сповiдi гарантуСФться законом.
Громадяни УкраСЧни рiвнi перед законом незалежно вiд СЧх вiдношення до релiгiСЧ. Нiхто не може з мотивiв релiгiйних переконань вiдмовлятися вiд виконання конституцiйних обовязкiв. Замiна виконання одного обовязку iншим по мотивам переконань допускаСФться лише в порядку, передбаченому законом.
В УкраСЧнi церква вiдокремлена вiд держави. Це значить, що держава не втручаСФться (в межах закону) у дiяльнiсть релiгiйних органiзацiй, не фiнансуСФ СЧх, а релiгiйнi органiзацiСЧ не виконують державних функцiй. Вони не приймають участi у дiяльностi полiтичних партiй i не надають СЧм фiнансовоСЧ пiдтримки, не висувають кандидатiв у державнi органи. В той же час держава захищаСФ права i законнi iнтереси релiгiйних органiзацiй.
Всi релiгiйнi органiзацiСЧ на УкраСЧнi рiвнi перед законом. Вони вправi приймати участь у суспiльному життi i використовувати поряд з суспiльними органiзацiями засоби масовоСЧ iнформацiСЧ.
Школа в УкраСЧнi вiдокремлена вiд церкви. Це означаСФ насамперед те, що освiта носить свiтський характер, а доступ до рiзних видiв i рiвнiв освiти надаСФться громадянам незалежно вiд СЧх вiдношення до релiгiСЧ.
Будь-якi обмеження на ведення наукових дослiджень i включення СЧх результатiв у загальноосвiтлювальнi програми по сумiсностi або несумiсностi якоСЧсь релiгiСЧ або атеСЧзму не допускаСФться.
Громадяни УкраСЧни мають право вiльно обучатися релiгiйному вiровченню. Релiгiйнi органiзацiСЧ вправi створювати учбовi заклади. РЗх викладачi зобовязанi виховувати своСЧх слухачiв в дусi терпимостi i поваги до iнших релiгiй.
УКРАРЗНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО РЕЛРЖГРЖЙНРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ СВОБОДИ
Релiгiйними органiзацiями на УкраСЧнi зявляються релiгiйнi громади, управлiння i центри, монастирi, релiгiйнi братства, мiсiонерськi товариства, духовнi учбовi заклади, а також обСФднання, якi складаються з цих органiзацiй.
Держава визнаСФ право кожноСЧ релiгiйноСЧ громади на пiдпорядкування у канонiчних i органiзацiйних питаннях любим дiючим релiгiйним центром за межами УкраСЧни, якщо при цьому не порушуСФться законодавство УкраСЧни.
Громадяни, якi обучаються у вищих i середнiх духовних учбових закладах, користуються правом вiдстрочки проходження вiйськовоСЧ служби. Час СЧх навчання у духовних закладах включаСФться у трудовий стаж.
Релiгiйнi органiзацiСЧ керуються у своСЧй дiяльностi статутом. Вiн приймаСФться на загальних зборах вiруючих, зСЧздах або конференцiях i мiстить в собi такi вiдомостi, як вид релiгiйноСЧ органiзацiСЧ, тобто СЧСЧ вiросповiдна належнiсть, мiiезнаходження, мiiе у структурi релiгiйних органiзацiй, право на заснування пiдприСФмств, засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ (газет, часописiв, радiо тощо), створення учбових закладiв, порядок змiни у статутi; в рештi-решт, порядок вирiшення майнових питань у випадку припин