Реки Украины

Доклад - Разное

Другие доклады по предмету Разное



Реки Украины

Основнi джерела прiсноСЧ води на територiСЧ УкраСЧни - стоки рiчок Днiпра, Днiстра, Пiвденного Бугу, Сiверського Дiнця, Дунаю з притоками, а також малих рiчок пiвнiчного узбережжя Чорного та Азовського морiв. Порушення норм якостi води досягло рiвнiв, якi ведуть до деградацiСЧ водних екосистем, зниження продуктивностi водойм. Значна частина населення УкраСЧни використовуСФ для своСЧх життСФвих потреб недоброякiсну воду, що загрожуСФ здоровю нацiСЧ.

Сумарна величина стокiв рiчок УкраСЧни без Дунаю в середнiй заводнiстю рiк становить 87,1 млрд. куб. метрiв, знижуючись умаловодний рiк до 55,9 млрд. куб. метрiв. Безпосередньо на територiСЧ держави формуСФться вiдповiдно 52,4 i 29,7 млрд. куб.метрiв води, решта надходить з сумiжних територiй. Воднi ресурси Дунаю становлять у середньому 123 млрд. куб. метрiв води на рiк.

Прогнознi ресурси пiдземних вод питноСЧ якостi розподiленi на територiСЧ УкраСЧни вкрай нерiвномiрно i становлять 22,5 млрд. куб.метрiв на рiк (61,7 млн. куб. метрiв на добу), з яких 8,9 млрд.куб. метрiв (24,4 млн. куб. метрiв на добу) гiдравлiчно незвязанi з поверхневим стоком i становлять додаткову складову доповерхневого стоку. Водозабiр пiдземних вод у складi прогнозних ресурсiв становить 21 вiдсоток, що свiдчить про можливiсть ширшого використання СЧх у багатьох областях. З метою забезпечення населення та народного господарства необхiдною кiлькiстю води в УкраСЧнi збудовано 1087 водосховищ загальним обСФмом понад 55 млрд. куб. метрiв, 7 великих каналiв довжиною близько 2000 кiлометрiв з подачею на них понад 1000 куб. метрiв води за секунду, 10 великих водоводiв великого дiаметру, по яких вода надходить у маловоднi регiони УкраСЧни.

Витрати свiжоСЧ води в УкраСЧнi на одиницю виробленоСЧ продукцiСЧ значно перевищують такi показники у розвинутих краСЧнах РДвропи: ФранцiСЧ - в 2,5 раза, ФРН - в 4,3, ВеликобританiСЧ та ШвецiСЧ - в 4,2 раза.

Забезпечення водою населення УкраСЧни в повному обсязi ускладнюСФться через незадовiльну якiсть води водних обСФктiв. Якiсть води бiльшостi з них за станом хiмiчного i бактерiального забруднення класифiкуСФться як забруднена i брудна (IV - V клас якостi). Найгострiший екологiчний стан спостерiгаСФться в басейнах рiчок Днiпра, Сiверського Дiнця, рiчках Приазовя, окремих притоках Днiстра, Захiдного Бугу, де якiсть води класифiкуСФться як дуже брудна (VI клас). Для екосистем бiльшостi водних обСФктiв УкраСЧни властивi елементи екологiчного та метаболiчного регресу.

До основних забруднюючих речовин належать нафтопродукти, еноли, азот амонiйний та нiтритний, важкi метали тощо.

Для переважноСЧ бiльшостi пiдприСФмств промисловостi та омунального господарства скид забруднюючих речовин iстотно еревищуСФ встановлений рiвень гранично допустимого скиду (далi - ГДС). Це призводить до забруднення водних обСФктiв, порушення норм якостi води.

Основними причинами забруднення поверхневих вод УкраСЧни СФ: скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових i промислових стiчних вод безпосередньо у воднi обСФкти та через систему мiськоСЧ каналiзацiСЧ; надходження до водних обСФктiв забруднюючих речовин у процесi поверхневого стоку води з забудованих територiй та сiльгоспугiдь; ерозiя грунтiв на водозабiрнiй площi.

Якiсний стан пiдземних вод внаслiдок господарськоСЧ дiяльностi також постiйно погiршуСФться. Це повязано з iснуванням на територiСЧ УкраСЧни близько 3 тис. фiльтруючих накопичувачiв стiчних вод, а також з широким використанням мiнеральних добрив та пестицидiв. Найбiльш незадовiльний якiсний стан пiдземних вод у Донбасi та Кривбасi. Значну небезпеку в експлуатацiйних свердловинах ЗахiдноСЧ УкраСЧни становить наявнiсть фенолiв (до 5 - 10 гранично допустимих концентрацiй - далi ГДК), а також пiдвищення мiнералiзацiСЧ та зростання вмiсту важких металiв у пiдземних водах Криму.

Проблема екологiчного стану водних обСФктiв СФ актуальною для всiх водних басейнiв УкраСЧни. Що ж до Днiпра, воднi ресурси якого становлять близько 80 вiдсоткiв водних ресурсiв УкраСЧни i забезпечують водою 32 млн. населення та 2/3 господарського потенцiалу краСЧни, то це одне з найважливiших завдань економiчного i соцiального розвитку та природоохоронноСЧ полiтики держави.

Це зумовлено складною екологiчною ситуацiСФю на територiСЧ басейну, оскiльки 60 вiдсоткiв СЧСЧ розорано, на 35 вiдсотках земля сильно еродована, на 80 вiдсотках - трансформовано первинний природний ландшафт. Водосховища на Днiпрi стали акумуляторами забруднюючих речовин. ЗначноСЧ шкоди завдано пiвнiчнiй частинi басейну внаслiдок катастрофи на Чорнобильськiй АЕС; в критичному станi перебувають малi рiчки басейну, значна частина яких втратила природну здатнiсть до самоочищення. У катастрофiчному станi знаходяться рiчки Нижнього Днiпра, де щорiчно маСФ мiiе ускладнення санiтарно-епiдемiологiчноСЧ ситуацiСЧ, знижуСФться вилов риби, бiднiСФ бiологiчне рiзноманiття.

ЗначноСЧ шкоди екосистемi Днiпра поряд iз щорiчним забрудненням басейну органiчними речовинами (40 тис.тонн), нафтопродуктами (745 тонн), хлоридами, сульфатами (по 400 тис.тонн), солями важких металiв (65 - 70 тонн) завдаСФ забруднення бiогенними речовинами внаслiдок використання вiдсталих технологiй сiльськогосподарського виробництва, низькоСЧ ефективностi комунальних очисних споруд.

Екологiчне оздоровлення басейну Днiпра СФ одним з найважливiших прiоритетiв державноСЧ полiтики у галузi охорони та вiдтворення водних ресурсiв. 27 лютого 1997 року Верховною Радою УкраСЧни затверджена Нацiональна програма еко