Радіаційне опромінення
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?а людиною від точкового джерела випромінювання (джерело можна вважати точковим, якщо його лінійні розміри у 5-10 разів менші, ніж відстань до обєкта опромінення), визначають за формулою, Р:
де А активність джерела випромінювання, мКі;
t час опромінення, год;
R відстань від джерела до обєкта опромінення, см;
іонізаційна гамма-стала радіонукліда, Р/год.
Існують таблиці гамма-сталих для різних радіонуклідів. Наприклад, радію становить 8,4, кобальту 13,5, йоду 2,3, стронцію 3,5 Р/год (табл. 3).
Гамма-стала ізотопу потужність дози в повітрі (Р/год), яку створює точкове джерело цього ізотопу активністю А = 1 мКі на відстані R = 1 см без початкової фільтрації.
На практиці для визначення кількості ізотопу замість активності А в одиницях мілікюрі (мКі) використовують іншу одиницю еквівалент 1 міліграма радію (мг-екв. радію) М активність будь-якого радіоактивного ізотопу, гамма-випромінювання якого створює таку ж потужність експозиційної дози, що й 1 мг радію (8,4 Р/год).
Гамма-еквівалент ізотопу М звязаний з його активністю А (мКі) через гамма-сталу ізотопу співвідношення , де 8,4 гамма-стала радію.
Таблиця 3 - Гамма-стала Кg та активність А, що відповідає одному грам-еквіваленту радію деяких радіоактивних ізотопів
Номер в періодичній системі елементівІзотопиМасове число (атомна маса) АГамма-стала , Р/годАктивність А, що відповідає грам-еквіваленту радіюПеріод напіврозпаду Т11Натрій 24190,4415 год25Марганець 568,4212,57 год27Кобальт 6013,50,6262,271 року26Залізо 596,751,2544,589 доби30Цинк 652,852,98243,9 доби38Стронцій 903,502,429,12 року53Йод 1312,33,78,04 доби55Цезій 1373,552,3630 років88Радій 2268,41160 років
Тоді формула для розрахунку дози радіації від точкового джерела має такий вигляд, Р:
.
2. Біологічна дія радіаційного випромінювання
Особливу загрозу для здоровя людей та існуванню природних біоценозів становить забруднення біосфери радіоактивними речовинами, які небезпечні своїм іонізуючим випромінюванням. Розрізняють іонізуюче випромінювання природного і штучного походження. До недавнього часу, до середини ХХ ст., основним джерелом іонізуючого випромінювання були природні джерела Космос, гірські породи та вулканічна діяльність. У різних регіонах Землі рівень природної радіації сильно різниться, збільшуючись у десятки й сотні разів у районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців тощо. До зон підвищеної радіоактивності в Україні належать Жовті води, Кіровоградська область, Хмельник, Миронівка, Полісся та ін.
Сьогодні основними джерелами радіоактивного забруднення біосфери є джерела антропогенного походження: випробовування ядерної зброї, аварії на атомних електростанціях, підводних човнах та виробництвах радіоактивних матеріалів тощо.
Розрізняють кілька видів іонізуючого випромінювання. Під час радіоактивного розпаду утворюються a(альфа), b(бета) і g(гамма)частинки. Альфа-випромінювання є потоком позитивного заряджених ядер гелію, бета-випромінювання потік негативно заряджених швидких електронів і гамма-випромінювання короткохвильове випромінювання електромагнітної природи. Альфа-випромінювання проникає на відстань від кількох сантиметрів у повітрі й кількох міліметрів у тканинах, гамма випромінювання на відстань до сотень метрів. Радіація - це потік різних видів випромінювання, які утворюються в процесі радіоактивного розпаду і взаємодіють з навколишнім середовищем. Кожний вид радіонуклідів розпадається з певною швидкістю, яка характеризується періодом напіврозпаду - часом, протягом якого число атомів даного радіонукліду зменшується вдвоє.
Для вимірювання ступеня радіаційної небезпеки використовують такі показники: експозиційну дозу, поглинену дозу та еквівалентну дозу, які вимірюються певними одиницями.
Поглинена доза - енергія іонізуючого випромінювання, яка поглинулась тілом (тканинами організму), у перерахунку на одиницю маси. Вимірюється у системі СІ в греях (Гр). Слід відзначити, що дана величина не враховує того, що при однаковій поглиненій дозі альфавипромінювання більш небезпечним ніж гамма або бетавипромінювання.
Еквівалентна доза - поглинена доза, що помножена на коефіцієнт, який відображає здатність даного виду випромінювання пошкоджувати тканини організму. Вимірюють у системі СІ в одиницях - зівертах (Зв). Зіверт - одиниця еквівалентної дози у СІ. Відповідає поглиненій дозі в 1 Дж/кг (для рентгенівського, гамма і бетавипромінювання).
Необхідно враховувати, що одні частини тіла (органи, тканини) більш чутливі, ніж інші: наприклад, при однаковій еквівалентній дозі випромінювання виникнення раку у легенях більш ймовірно, ніж у щитовидній залозі, а опромінення полових залоз особливо небезпечно через ризик генетичних пошкоджень. По цій причині дози опромінювання органів і тканин також необхідно враховувати з різними коефіцієнтами. Помноживши еквівалентні дози на відповідні коефіцієнти і додавши суми по усіх органах і тканинах, отримуємо ефективну еквівалентну дозу, яка відображає сумарний ефект опромінювання для організму. Вимірюється у зівертах.
(Беккерель (Бк) одиниця активності нукліду в радіоактивному джерелі (у системі СІ). 1Бк відповідає одному розпаду у секунду для радіонукліда.)
Ці три поняття описують лише індивідуально отримані дози. Склавши індивідуальні ефективні еквівалентні дози, які отримані групою людей, отримують колективну ефективну еквівалентну дозу, яка вимірюється у людинозівертах (людЗВ, рос. варіант люд Зв).
Найбільш пошир?/p>