Радикуліт: характеристика його прояву, профілактика засобами фізичної культури
Контрольная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие контрольные работы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
иска на спинний мозок, що може привести до втрати чутливості або навіть паралічу ніг, а також до порушень сечовипускання. Зі всіх випадків виникнення радикулітів, дана патологія складає порівняно невеликий відсоток - 4,6 - 6,3.
А Б
Мал.2. В центрі міжхребцевого диска А, знаходиться пористе ядро, оточене еластичним фіброзним кільцем. Грижа міжхребцевого диска (вигляд зверху): в результаті деформації Б, пориста речовина випинається за фіброзне кільце і здавлює нервові корінці, що виходять з міжхребцевого отвору .
Серед чинників, що задають передумови в розвитку патології, важливе місце відводяться травмам хребта. Сюди відносяться прямі дії ушкоджувального характеру на хребет: падіння, удар, забив і т. д. Як правило, болі розвиваються услід за перенапруженням при підйомі тягарів, обумовлене різким навантаженням на хребетний стовп, різкому русі тулуба у момент згинання або його повороті [1, 2, 5].
Слабкість мускулатури у людей зайнятих сидячою роботою, які не займаються фізичною культурою, також провокує до захворювання радикулітом, оскільки навіть невелике завантаження може привести до травми дисків. В цьому випадку, слід зазначити те, що залежно від індивідуальних особливостей організму одне і те ж навантаження для однієї людини буде нормальним, а для іншого - може перевищувати його можливості. Нерідко причиною захворювання спортсменів набуває порушення правильної організації і методики тренувального процесу та змагань.
Таким чином, у медицині виділені наступні загальні причини розвитку радикуліту і остеохондрозу:
пасивний (сидячий) спосіб життя;
травми, мікротравми;
переохолодження;
важка фізична праця;
викривлення хребта;
вікові зміни в організмі людини;
спадковість.
Найбільш типовими проявами хронічного радикуліту є больові відчуття, що періодично виникають навіть за відсутності важких навантажень. Під час виконання звичайних рухів, біль утрудняє згинання попереку, нерідко, віддають в задню частину стегна. В деяких випадках хворобливість рухів провокує до викривлення хребта, оскільки хворі прагнуть рухатися певним чином, зігнувшись або нахилившись щоб уникнути болю. Що саме хворітиме, безпосередньо залежить від того, в якому місці пошкоджений хребет. (Мал. 3).
Мал.3. Хребет складається з 24 хребців, сполучених між собою міжхребцевими дисками в єдине ціле.
Залежно від місця поразки корінців розрізняють:
верхній шийний радикуліт
шийно-плечовий радикуліт
грудний радикуліт
попереково-крижовий радикуліт, які по прояву можуть бути гострими і хронічними.
Верхній шийний радикуліт.
При шийному радикуліті біль локалізується в області потилиці, шиї, виникає напруга шийних мязів. При цьому відбувається захисна рефлекторна поза голови з нахилом назад, шийний лордоз випрямляється. Шийний радикуліт виникає при здавленні грижею міжхребцевого диска або зміненим хребцем корінця спинного мозку, на ґрунті остеохондрозу, спондилеза і тому подібне Біль в шийної області посилюється від кашлю, чхання, повороту або нахилу голови. Корінцеві болі можуть поєднуватися із запамороченням, порушенням слуху, похитуванням при ходьбі та іншими ознаками недостатності кровопостачання головного мозку. У верхній частині шиї він розвивається рідко.
Шийно-плечовий радикуліт.
Поразка корінців при шийно-плечовому радикуліті супроводяться болем високої інтенсивності, часто стріляючого характеру, що локалізується в області шиї, рук, плечового поясу. Рух рук, кашель, ризька зміну положення голови наводять до посилення інтенсивності болю. У виражених випадках виникають відчуття оніміння, паління і колення в шкірі руки, порушення чутливості, поступово розвивається слабкість мязів і їх схуднення (атрофія).
Грудний радикуліт.
Грудний радикуліт зустрічається значно рідше, ніж шийний і попереково-крижовий . При грудному радикуліті відбувається поразка середніх і нижніх грудних корінців, Нападоподібна, така, що оперізує біль по ходу міжреберних нервів на рівні пахвової лінії і в грудини посилюється при русі, глибокому вдиху. При грудному радикуліті хворі часто згинають хребет в уражену сторону і тримають тулуб в такому положенні, уникаючи всякого зайвого руху, аби не підсилити біль[5,6,8].
Попереково-крижовий радикуліт.
Попереково-крижовий радикуліт (поразка поперекових і крижових корінців) зустрічається найчастіше. Захворюють зазвичай люди у віці 30-50 років, особливо часто особи виконують роботу, повязану з надлишковими статико-динамическими навантаженнями на хребет, а також що працюють в несприятливих температурних умовах. Анатомічне розташування поперекових і крижових корінців визначає ймовірну можливість їх поразки і масивність рухів, що виникають при цьому та чутливості. Відносно велика протяжність цих корінців усередині спинномозкового каналу, створює для них значну небезпеку бути залученим в будь-який хворобливий процес, що виникає на їх дорозі. Крім того, значну відстань вони проходят у вигляді компактного пучка, це обставина обусловлює виникнення важких порушень від малого центру ураження. Тому часто незначний запальний процес усередині хребетного каналу, що виникає унаслідок інфекції або кровоизлияний від удару і ін. причин, може залучити свої спайки у відносно велике число чутливих і рухових корінців цього відділу спинного мозку. Попереково-крижові корінці, можуть по?/p>