Психологічна готовність до шлюбу
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
? високу готовність до шлюбу маскулінность складала в середньому - 42,3 бали.
Таким чином можна зробити висновок по загальній виборці - чим вище маскулінность, тим вище рівень готовності до шлюбу.
Статистична вірогідність такого твердження склала (r = 0,376; p < 0,05).
8. Так само високий рівень готовності до шлюбу показали люди з андрогінним типом гендерної ідентичності. Середній бал андрогінності склав у загальній групі 6,7 балів.
Середній бал андрогінності у групі, де досліджувалася готовність до шлюбу склала 33,3 бали. Висновок: андрогінность в загальній групі і готовність до шлюбу в андрогінів склала
(r = 0,732; p < 0,05).
9. У загальній групі фемінінность не корелювала з готовністю до шлюбу з жодною з гендерних груп.
10. А) Серед одружених пар маскулінний тип гендерної ідентичності не має достовірної кореляції з готовністю до шлюбу.
Б) Серед одружених андрогінний тип має високий рівень кореляції з готовністю до шлюбу у андрогінного типу (r = 0,99; p < 0,05).
В) Серед одружених фемінінний тип має високий рівень кореляції з готовністю до шлюбу у фемінінного типу (r = 0,66; p < 0,05).
11. Маскулінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених не має достовірних кореляційних звязків з показниками готовності до шлюбу з іншими типами гендерної ідентичності. .
12 Андрогінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених має достовірний негативний кореляційний звязок з неодруженими фемінінного типу (r = 0,866; p < 0,05). Тобто, можна допустити, що фемінінний тип серед неодружених не готовий до шлюбу з неодруженими андрогінами.
13. Фемінінний тип гендерної ідентичності в групі неодружених також має достовірний негативний кореляційний звязок з неодруженим андрогінним типом (r = 0,982; p < 0,05). Також можна допустити по цьому дослідженню, що неодружені серед фемінінного типу не готові до шлюбу з неодруженими андрогінами.
Таким чином, ми представили з різних боків можливі взаємозвязки поміж типами гендерної ідентичності і готовності їх до вступу в шлюб поміж собою. Ми прийшли до висновку, що різні типи гендерної ідентичності мають різний рівень готовності до шлюбу. Крім того деякі з цих груп сумісні поміж собою в питаннях шлюбного життя, а деякі такої сумісності не мають. Все це може мати цікаві наслідки для практичної роботи психологів і, в першу чергу, психологів-консультантів сімї та шлюбу. Отримані результати дослідження підтверджують, що серед факторів, які впливають на психологічну готовність молоді до шлюбу значне місце повинно бути віднесене гендерному фактору, а точніше гендерної ідентичності людей, що поділяються на маскулінний, фемініннний і андрогінний типи.
В цілому ж ми можемо стверджувати, що наше припущення в робочій гіпотезі повністю підтверджено - нами встановлений звязок поміж типами гендерної ідентичності і готовності до шлюбу.
14. З кореляційних звязків видно, що субєктивне відчуття самотності не має достатньо високого впливу на такий фактор, як готовність до шлюбу в групах одружених і неодружених.
15. Однак, в цілому по виборці з 50 чоловік ми бачимо достовірну негативну кореляцію між показниками відчуття самотності в загальній групі і показниками в цієї ж групі по готовності до шлюбу (p < 0,05). Причому, чим нижче показники самотності в загальній групі, тим в неї більше рівень готовності до шлюбу.
Таким чином, ми в своєму дослідженні підтвердили нашу гіпотезу, що рівень субєктивного відчуття самотності в людей звязаний на їх готовність до шлюбу. Причому цей звязок має обратно пропорційну залежність: чим нижче відчуття самотності у людей, тим більше вони готові до шлюбу.
Такий висновок може дати нам можливість стверджувати, що відчуття самотності також може бути одним з чинників, який впливає на формування у людини психологічної готовності до шлюбу, або служить причиною вступу до шлюбу, щоб запобігти субєктивному переживанню відчуття самотності.
Рекомендації.
1. В практичній роботі психологів-консультантів по питанням сімї і молоді треба враховувати серед чинників, що впливають на готовність до шлюбу і такий фактор як тип гендерної ідентичності. Кожен з типів - маскулінний, фемінінний та андрогінний має свій, в кожному випадку специфічний, вплив на готовність молоді до сімейно-шлюбних відносин і життя.
2. В своїй практичній роботі психолог повинен засобами методів психологічного впливу формувати у молодих людей, а також у тих, хто має набір вступити в шлюб, шлюбно-сімейні уявлення, враховуючи гендерні стереотипи та гендерну ідентичність.
3. У навчальних курсах по віковій психології, психології сімї, гендерній психології треба обовязково враховувати закономірності формування статево рольових особливостей хлопчиків і дівчаток у сімї.
4. Методами психолого-педагогічної корекції, проводячи роботу з молоддю по проблемам сімейно-шлюбних відносин та підготовки до шлюбу, необхідно враховувати насамперед такі чинники, як: мотивація до шлюбу; ставлення до шлюбу; цінності шлюбу в сімї; уявлення про особистісні якості чоловіка і жінки; розгорнуте уявлення про мужність і жіночність та їх врахування при міжособистісних відносинах подружжя; розподіл сімейних ролей між чоловіком і жінкою.
5. Практичний психолог повинен враховувати в своїй роботі те, що відчуття самотності також може бути одним з чинників, який впливає на формування у людини психологічної готовності до шлюбу, або служить причиною вступу до шлюбу, щоб запобігти субєктивному переживанню ві?/p>