Психічні розлади у зв'язку із загальними соматичними й інфекційними захворюваннями
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
µ гостро переживаються в підлітковому і юнацькому віці.
Депресивне фарбування переживань при соматичних захворюваннях характерні також для літнього й старечого віку. При ньому ще більше стираються й без того нечіткі границі між прикордонними психічними розладами й властивими літньому віку змінами особистості. Останні бувають обумовлені переживанням своєї фізичної немічності, почуттям непевності й незахищеності, обмеженням своїх соціальних контактів і погіршенням матеріальних умов життя. Цьому сприяє розпад родини внаслідок відходу з її дорослих дітей. Наявність депресивних симптомів при соматичних захворюваннях завжди створює ситуацію підвищеного ризику відносно можливого здійснення хворими суїцидних спроб.
Соматичне обумовлені психоорганічні розлади
При деяких соматичних захворюваннях у результаті порушення метаболізму головного мозку можуть виникати грубі зміни, що приводять до психоорганічних розладів. Відомі, наприклад, органічні поразки головного мозку на ґрунті гострих і хронічних захворювань печінки, таких як токсична дистрофія, цироз печінки, рак, гепатохолецистит. Неврологічні їхні прояви зводяться до явищ мязової ригідності й акинеза, пірамідним симптомам, епілептичним припадкам. У психічному статусі спостерігаються прогресуючі астенічні й іпохондричні розлади, депресія із тривогою. У випадку асциту переважають млявість, апатія, сонливість, іноді легке оглушення свідомості. На цьому тлі можуть виникати психосенсорні порушення по типі розладу схеми тіла, що свідчить про розвиток енцефалопатичного синдрому. Особливої уваги заслуговують психічні розлади у випадку накладення портоканального анастомозу. У віддаленому періоді після хірургічного втручання хворі стають замкнутими, підозрілими, зявляються буркотливість, схильність до конфліктів, часто виникають вибухи гніву, істеричні симптоми, що переміняються ейфорійним настроєм; спостерігався також розвиток органічної деменції (М. В. Коркина й М. А. Цивилько).
Енцефалопатичний синдром може виникати при хронічній нирковій недостатності з явищами уремії. В періоді термінальної уремії виникають психози з порушенням свідомості по типі делириозного або делириозно-онейроїдного синдрому. Іноді вони безпосередньо виникають слідом за епілептичним припадком під час проведення першого гемодіалізу. Хворі бувають порушені, погано розуміють зміст подій, що відбуваються навколо них, випробовують зорові галюцинації, чинять опір медичному персоналу при проведенні лікувальних процедур. Подібний стан може тривати до 1-2 сут. і чергується зі сном. При наростанні уремії порушення переміняється глибоким оглушенням свідомості й потім комою.
Різноманітні прикордонні й психоорганичні розлади спостерігаються при ендокринних захворюваннях і хворобах обміну речовин. Серед них найпоширенішими є психічні порушення, звязані про патологію цукрового обміну. Енцефалопатичний синдром може виникати при цукровому діабеті. Підставою до нього в основному служить атеросклероз, пособником якого є цукровий діабет. Поряд з нервово-психічними порушеннями, подібними з головного мозку, при ньому можуть виникати гострі психотичні епізоди, повязані з інсуліновою терапією й станами, що відбуваються при передозуванні інсуліну. Послідовність виникаючих при цьому симптомів така: зявляється почуття утоми, голоду, нудоти, запаморочення. Виникають блідість шкірних покривів, гипергидроз. Потім наступає оглушення свідомості, що супроводжується хаотичним порушенням з нескладною мовою, що переходить у нечленороздільні вигуки. Характерними бувають також судороги, а іноді спостерігається судорожний епілептичний припадок. Артеріальний тиск різко знижений. Може наступити спонтанний вихід з стану, але частіше воно завершується комою.
Подібні стани з порушеннями свідомості можуть спостерігатися при спонтанної гіпоглікемії внаслідок аденоми підшлункової залози або інсуломи. Велике значення їхньої своєчасної діагностики полягає в тому, що помилка в розпізнаванні гіпоглікемії нерідко спричиняє летальний результат.
До соматичне обумовлених психічних розладів, повязаним із впливом на організм людини факторів, що ушкоджують, зовнішнього середовища, можуть бути віднесені порушення нервово-психічної діяльності, що виникають під впливом промислових шкідників. Науковий напрямок, що вивчає патогенна дія на психіку людини хімічних і фізичних агентів сучасного виробництва (промислові отрути, що іонізує випромінювання, електромагнітні коливання й ін.), одержало назву екологічна психіатрія (Ю. О. Олександровський). Величезна кількість екологічних факторів, які за певних умов можуть стати патогенними у відношенні вищої нервової діяльності, виключає можливість розпізнавання специфічних для кожного виду шкідливості психічних розладів. Організм і психіка реагують на них типовими порушеннями нервово-психічної сфери, виробленими в процесі еволюції людини. Їхній характер, ступінь виразності й перебіг хвороби залежать від інтенсивності й тривалості впливу, що ушкоджує, від реактивності організму, додаткових патогенних впливів, включаючи умови побуту, психогенію, що супроводжують соматичні захворювання, алкоголізацію, а також від структури особистості захворілого. В окремих випадках під впливом промислових шкідників великій інтенсивності й тривалості можуть спостерігатися гострі маревні розлади, що виникають на тлі важкої астенії або органічного зниже