Процедура санації. Ліквідаційна процедура. Мирова угода в справі про банкрутство
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
5 відсотків, діє мораторій на примусовий продаж, встановлений Законом України
Про введення мораторію на примусову реалізацію майна від 29 листопада 2001 року № 2864 ІІР.
Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі продажу, які укладаються між ліквідатором та покупцем. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів в порядку, встановленому ст. 31 закону.
Згідно із зазначеною статтею, в першу чергу, не чекаючи завершення ліквідаційної процедури і після реалізації хоча б частини ліквідаційної маси, задовольняються дві групи вимог. Першу групу становлять вимоги, забезпечені заставою; виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, в тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі. До другої групи входять витрати, повязані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, в тому числі :
- витрати на оплату державного мита;
- витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;
- витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;
- витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у звязку з визнанням мирової угоди недійсною;
- витрати арбітражного керуючого, повязані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;
- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рахунок їх коштів;
- витрати на оплату праці арбітражних керуючих.
В другу чергу задовольняються вимоги , що виникли із зобовязань банкрута перед працівниками по заробітній платі, зобовязань із заподіянням шкоди життю та здоровю громадян, а також вимоги громадян вкладників довірчих товариств або інших субєктів підприємницької діяльності, які залучали майно довірителів.
У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів(обовязкових платежів ).
У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, в тому числі ті , що виникли із зобовязань у процедурі розпорядження майном боржника або в процедурі санації.
В пяту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду банкрута.
Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
- дані інвентаризації ліквідаційної маси;
- відомості про реалізацію обєктів ліквідаційної маси.
Після заслуховування звіту ліквідатора та членів комітету кредиторів або окремих кредиторів суд виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів у банкрута не залишилося майна, судом виноситься ухвала про його ліквідацію, на підставі якої банкрут виключається із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Боржник, майна якого вистачило на задоволення вимог усіх кредиторів, вважається таким, що не має боргів і може продовжувати підприємницьку діяльність, якщо вартість його майнових активів достатня для здійснення статутної діяльності.
Яскравим свідченням продебіторського характеру Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є закріплення в ньому можливості на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство укласти мирову угоду і таким чином запобігти визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.
3. Мирова угода
Під мировою угодою у справі про банкрутство, відповідно до ст.35 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки,а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів членів комітету та вважається прийнятим за умови , що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим ( керуючим санацією, ліквідатором ), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених ст. 31 Закону.
У разі коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами ст.35 Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення( списання ) боргів чи їх частини, орган стягнення зобовязаний погодитися на задоволення частини вимог з податків зборів(обовзкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня по?/p>