Античні держави Північного Причорномор'я та їх право
Информация - История
Другие материалы по предмету История
о обігу, забезпечення населення продуктами харчування, надання привілеїв купцям, цивільних прав якимсь особам і т.п. Рада готовила ті або інші питання до розгляду на зборах, контролював дію виконавчої влади, перевіряв ділові якості кандидатів на державні посади. Виконавча влада складалася з різних колегій - магістратур або окремих службових осіб - магістратів. Звичайно найбільшими правами користувалися колегії архонтів, які скликало народні збори, керували іншими колегіями, стежили за станом фінансів
Існували спеціальні колегії, які займалися винятково фінансовими або військовими справами (колегія стратегів), торгівлею (колегія агораномов), благоустроєм міста (колегія астиномів) і ін. Окремі магістрати керували конкретними міськими заставами (гимнасіархи, глашатаї, секретарі, жерці й т.п.). Діяли й судові установи, які складалися з декількох відділів. У судочинстві брали участь судді, свідка, часом у державно-політичному житті відбувалися зміни. Так, поліси Боспору Кіммерійського в 480 р. до н.е. обєдналися під владою Археанактидів у єдине Боспорське царство, хоча й після цього залишалися практично самостійними у своїх внутрішніх справах. А коли в перших сторіччях нової ери Херсонес, Ольвія й Тіру ввійшли до складу Нижньої Мезії (див. вище), вони теж зберігали місцеве самоврядування.
Антична рабовласницька цивілізація тією чи іншою мірою впливала на життя численних осілих та кочових племен, які населяли північне Причорноморя. Причому найважливішу роль відіграли грецька колонізація причорноморських земель і утворення грецьких міст-колоній.
Перше поселення грецьких колоністів зявилося ще в VII ст. до н. е. на острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману. В VI ст. до н. е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману Ольвію, в Криму - Феодосію, Пантікапей. У V ст. до н. е. виникають Херсонес, Тіра та ін. Свого розквіту ці міста досягають у V- IV століттях до н. е., після чого починається їх занепад. У III ст. н. е. міста-колонії на території Північного Причорноморя вступають у період загального розкладу, що привів через сто з лишком років до їх остаточної загибелі.
Грецькі міста-колонії Північного Причорноморя мало чим відрізнялися від метрополії. Важливе місце в економічному житті Ольвії, Херсонеса та інших міст займали землеробство і скотарство. Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Інтенсивно розвивалася заморська торгівля.
До панівної верхівки належали судновласники, купці, господарі ремісничих майстерень, землевласники та ін. Існувала і значна верства вільних землеробів, ремісників, дрібних торговців, основну Масу експлуатованих становили раби. їхня праця використовувалася як у ремісничому виробництві, так і в сільському господарстві, на розробках солі, в домашньому господарстві. Крім того, раби становили значну частину експорту.
Державний лад грецьких міст Причорноморя створювався на тих самих засадах, що й політичний устрій античних полісів Греції. За формою правління ці міста були демократичними або аристократичними республіками, причому, якщо в V-ІІ століттях до н. е. тут переважав демократичний елемент, то починаючи з І ст. до н. е. основні посади опиняються в руках невеликої групи аристократичних сімей, демократична республіка замінюється аристократичною.
Найвищим органом державної влади в містах північного Причорноморя були народні збори. Значну роль в управлінні відігравала також рада міста - орган влади, який діяв постійно. Вона обиралася народними зборами і являла собою виконавчу владу. Третьою ланкою міського управління були виборні колегії - магістратури або посадові особи - магістрати, які очолювали окремі галузі управління. Вони займалися фінансами, роботою судових установ, військовими справами. Найвпливовішою серед міських магістратур була колегія архонтів. Питаннями оборони відала дуже авторитетна колегія шести стратегів. Правовими питаннями займалася колегія продиків - юридичних радників. Агораноми та астіноми наглядали за порядком у місті, за станом доріг і громадських будівель. Особлива увага приділялася фінансовим справам, якими займалися впливові посадові особи, і регулюванню грошового обігу.
В античних містах-державах північного Причорноморя функціонував суд. Так, в Ольвії суд складався з кількох відділів, кожен з яких займався своїми справами. В основу права грецьких міст північного Причорноморя було покладено правову систему афінської демократії, разом з тим на правовий розвиток міст певним чином впливали звичаї і традиції місцевих племен, які були включені у сферу впливу цих міст-держав або проживали по сусідству з ними.
Висновки
Загальна криза рабовласництва в II-ІІІ ст. н.е. позначилася й на долі античних держав Північного Причорноморя, економічний занепад яких почався в першій половині III ст. н.е. Скоротилися торговельні звязки, зменшилася товарність сільського господарства й ремесла, і відповідно скоротилися прибутки міст, які зазнавали більших фінансових труднощів. Відбувалася поступова натуралізація всього господарства. Проте в містах Північного Причорноморя в соціально-економічному розвитку цього періоду проходили й позитивні процеси. Робота рабів поступово витіснялася роботою залежних людей, подібний до колонів Римської імперії. Однак в 40-х роках III ст. н.е. у Північне Причорноморя вторглись готські племена й міста в результаті економічного послаблення не змогли захистити себе. Гуннська навала IV ст. н.е.