Проектування процесора для виконання операцСЦi дСЦлення у двСЦйково-десятковому кодСЦ
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
/p>
Рисунок 4.3.1 - Граф-схема алгоритму
Рисунок 4.3.2 - Продовження граф-схеми алгоритму
1.4 Структурна схема операцСЦйного автомата
По вСЦдомим вхСЦдним та вихСЦдним сигналам, а також граф-схемСЦ операцСЦйного автомату, побудуСФмо структурну схему автомата, яку зображено на рис. 4.4.1.
Рисунок 4.4.1 Структурна схема операцСЦйного автомата
2 СИНТЕЗ КЕРУЮЧОГО АВТОМАТУ
2.1 Розробка мСЦкропрограми автомата
ФункцСЦонування керуючого автомата зводиться до генерування послСЦдовностСЦ керуючих сигналСЦв Y, продиктованою мСЦкропрограмою СЦ вСЦдповСЦдноi послСЦдовностСЦ СЦнформацСЦйних сигналСЦв X.
Любий автомат може бути заданий трьома способами: матрично, графСЦчно СЦ аналСЦтично.
При матричному способСЦ автомат представляСФ собою двСЦ таблицСЦ: таблиця переходСЦв СЦ виходСЦв. Таблиця переходСЦв визначаСФ функцСЦю переходСЦв автомата, таблиця виходСЦв - функцСЦю виходСЦв.
Щоб побудувати таблицю переходСЦв, потрСЦбно побудувати таблицю кодування керуючих сигналСЦв, СЦ таблицю кодування умов переходу. Таблиця кодування керуючих сигналСЦв зображена в табл. 5.1.1, а таблиця кодування умов переходу в табл. 5.1.2.
Таблиця 5.1.1 - Таблиця кодування керуючих сигналСЦв
Y1Код Y2КодY3Код Y4Коду1 у5 у6 y9 y10 y12 y14001 010 011 100 101 110 111y2 y7 y11 y13 y15 y17001 010 011 100 101 110у3 y8 y1601 10 11y41
Таблиця 5.1.2 - Таблиця кодування умов переходу
XКодX1 X2 X3 X4 X5 X6001 010 011 100 101 110
Таблиця 5.1.3 - таблиця переходСЦв
Адреса стануY1Y2Y3Y4XA00000000000000000000010000100100101100000010000100000000000010000000011010000000000001000010001100000000000101001010000000000100101100110010000000000001110011100000000010001110010000000000001010111101001000000000110100000101000011000000000100010111000101000000110001100000000000011000000110100000000000000100011101010110000000100001111110100000000010011000011110111000001010
2.2 Структурна схема керуючого автомата
Узагальнена структура керуючого автомату з програмованою логСЦкою при примусовСЦй адресацСЦСФю з одним адресними полем приведена для даного прикладу на рис. 5.1. РЗРЗ основними складовими СФ регСЦстр мСЦкрокоманди РГМК, пам'ять мСЦкропрограм ПМП, дешифратори операцСЦйних полСЦв DC1, DC2, DC3, DC4, мультиплексор логСЦчних умов МS, та мультиплексор адресних полСЦв (показаний "жирною" лСЦнСЦСФю).
У РгМК буде зберСЦгатися мСЦкрокоманда, яка на даний момент виконуСФться. Поле умов Х визначаСФ подальшСЦ переходи роботи програми. Значення Х подаються на входи мультиплексора. З виходу MS сигнал приходить до КЛч СЦ таким чином визначаСФться адреса переходу (А чи А+1) [6].
З полСЦв Y значення керуючих сигналСЦв йдуть на дешифратори. ПСЦсля опрацювання сигналСЦв кожен DC може видати на вихСЦд код лише однСЦСФi функцСЦi Y, або код 0, тобто жодна операцСЦйна функцСЦя не виконуСФться [7].
ПЗП зберСЦгаСФ результат виконання попередньоi мСЦкрооперацСЦi та передаСФ його через регСЦстр D до РгМК для виконання наступних крокСЦв операцСЦi
Рисунок 5.1 - Структурна схема керуючого автомату
ВИСНОВКИ
В данСЦй курсовСЦй роботСЦ було розроблено алгоритм виконання операцСЦi дСЦлення чисел двСЦйково-десяткового коду з вСЦдновленням остачСЦ. Розроблено операцСЦйний автомат, що працюСФ за цим алгоритмом.
Синтез операцСЦйного автомату зводився до побудови граф-схеми алгоритму виконання операцСЦi множення, таблицСЦ переходСЦв станСЦв та адрес виконання операцСЦй автомату, структурноi схеми. Визначення функцСЦй збудження елементСЦв памятСЦ, вхСЦдних та вихСЦдних функцСЦй ТСрунтувалося на побудовСЦ таблицСЦ переходСЦв.
Для розробленого операцСЦйного автомату побудовано керуючий автомат з програмованою логСЦкою та натуральною адресацСЦСФю.
В ходСЦ курсовоi роботи проведений аналСЦз операцСЦi дСЦлення двСЦйково-десяткових чисел. Наведено приклад дСЦлення чисел А=42 та В=58. Розглянутий алгоритм множення розроблений коректно, про що свСЦдчить результат проведення перевСЦрки правильностСЦ алгоритму на прикладСЦ.
ПЕРЕЛРЖК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
1.Самофалов К.Г., Корнейчук В.И., Тарасенко В.П. Цифровые ЭВМ: Теория и проектирование. - К.: Вища шк., 1989. - 424 с.
2.Каган Б.М Электронные вычислительные машины и системы. Москва, Энергоатомиздат , 1991.
.Лысиков Б.Г Арифметические и логические основы цифровых автоматов. Москва, Высшая школа, 1985.
.ЕОМ СЦ мСЦкропроцесорнСЦ системи. Навчальний посСЦбник / А.М. ПСФтух, Д.Т. ОбСЦдник - В.: ВДТУ, 2000 - 124 с.
.Савельев А.Я Прикладная теория цифровых автоматов. Москва, Высшая школа, 1987.
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение