Проектування мережі абонентського доступу на основі технології VDSL
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
АТС, у ШР (Cabinet), у РК.
2. МОДЕЛЬ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ
Для розрахунку необхідної кількості ONU і довжини ОК пропонується модель мережі абонентського доступу приведена на рис.2.1
Уся територія розміщення абонентів розділяється на трикутні елементи поверхні, що складають сегмент, приведений на рис.2.1. Дана модель відноситься до класу геометричних, уперше використана для проектування VDSL систем у проекті RACE 2087/TITAN [2].
Рисунок 2.1 Геометрична модель зони розподілу РАТС
РАТС розташовується в точці А, у крапках F розташовуються розподільні коробки (РК) до яких підключаються абоненти, у точках B,C,D,E розподільні шафи (ШР). Довжини всіх ділянок можуть бути визначені геометрично. Припускаємо, що кут , і елементи поверхні рівносторонні трикутники. Довжини ділянок AB і BC визначаються як функції від :
. (2.1)
(м)
При CD і CE рівні AB і BC:
(2.2)
(м).
Ділянки AF, BF, CF, EF геометрично визначаються:
. (2.3)
(м).
Значення, отримані геометричним шляхом трохи менше одержуваних у реальній мережі, тому приймаємо:
(2.4)
(м).
Для подальшого спрощення приймемо, що елементи поверхні представляються окружностями з радіусами:
(2.5)
(м).
Дистанція від центра окружності до місця розміщення абонента являє собою ділянку від РК до приміщення абонента. Приймається що додатково необхідно 15 метрів для проводки усередині приміщення. Таким чином:
(2.6)
м,
(м).
Мінімальна і максимальна довжини абонентського шлейфа:
(2.7)
(м),
(м).
Обчислені значення ділянок геометричної моделі зведені в табл 2.1.
Таблиця 2.1 Параметри геометричної моделі
ПараметрЗначенняR2580 м?60?AB,BC,CD,CE745,62 мAF,BF,CF,DF,EF485,04 мF ??Sub15-254,94 мA ??Sub500,04-2976,84 м
Припустимо, абоненти розподілені по елементах поверхні відповідно до рис. 2.2 приймемо, що одночасно використовують VDSL модеми 10% абонентів. Розподіл елементів можна представити в вигляді трикутника, який буде являтись сегментом загальної території мережі доступу.
Рисунок 2.2 Розподіл абонентів по елементах поверхні.
Складемо розподіл мінімальної і максимальної довжин АЛ для різних елементів поверхні.
Наприклад, для елементів A1,B1 відповідно до (2.5),(2.6),(2.7) визначаємо мінімальну і максимальну довжину:
; ( 2.8)
(м);
; (2.9)
(м).
Для елементів В2, В3, С1 відповідно отримаємо:
; (2.10)
(м).
; (2.11)
(м).
Для елементів С3, С2, С4, D1, Е1 маємо:
; (2.12)
(м).
; (2.13)
(м).
Для елементів D2 D3 , D4, Е2, Е3, Е4:
; (2.14)
(м).
;
(м).
Таблиця 4.2 Розподіл довжин АЛ
Елементи
поверхніДіапазон
довжин АЛ [м]Загальна кількість абонентів% абонентівA1, B1500,04-1000,5630032,6B2,B3,C11245,66-1746,1824026,1C2,C3,C4,D1,E11991,28-2491,820021,7D2,D3,D4,E2,E3,E42736,9-2976,8418019,6
3. РОЗРАХУНОК ВАРІАНТІВ РОЗМІЩЕНЯ ONU
Розміщення ONU можливо в приміщенні РАТС, у ШР, у РК. Відповідно до розглянутої моделі мережі абонентського доступу можливі наступні варіанти топологій:
1. FTA (волокно до А).
2. FTAB (волокно до точок А и B).
3. FTAC (волокно до точок А и C).
4. FTF (волокно до точок F).
Приймемо максимально припустиму довжину АЛ для технології VDSL рівної 1500м. Потрібно визначити кількість абонентів, що можуть бути підключені до ONU.
Для варіанта FTA, ONU розташовується в приміщенні РАТС, абоненти підключаються через ШР у точці А. Таким чином, можна підключити абонентів A1 і B1. Для абонентів B2 і В3 розмір шлейфу лежить у діапазоні 1494-2095 тому приймемо, що в середньому довжина АЛ перевищує 1500.
Загальне число абонентів з можливістю підключення складає 30. Маючи на увазі, що наша модель складається з 6-ти сегментів необхідна ємність ONU складе 30х6=180 портів.
Для варіанта FTAB ONU розташовуються в точках А и В. До ONU у точці А підключаються абоненти розташовані в A1, до ONU у точці В можливо підключити абонентів B1, B2, B3, C1.
Таким чином, необхідний один ONU у точці А ємністю 15х6=90 портів, і 6 ONU у точках B ємністю портів кожний. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+39х6=414 з 552.
Для варіанта FTAC до ONU у точці А підключаються абоненти A1 і B1. До ОNU у точці С абоненти C1, C2, C3, C4, D1, E1. Загальна ємність ONU у точці А складе 180 портів. Ємність ONU у точці C складе 8+4+4+4+4+4=28. Для покриття всієї площі МАД знадобиться 6 ONU у точках С. Загальна кількість підключених абонентів складе 180+28х6=348 з 552. Для варіанта FTABCDE ємність ONU у точці А - 15х6=90, у точці В - 15+8+8=31, у точці С - 8+4х3=20, у точках D і E - 3х3+4=13. Необхідно 6 ONU у кожній точці для покриття всієї зони МАД. Загальна кількість абонентів, що підключаються, складе 552.
Для варіанта FTF, для покриття всієї необхідно 12 ONU ємністю 15 портів, 18 ONU ємністю 8 портів, 30 ONU ємністю 4 порти, 36 ONU ємністю 3 порти. Загальна кількість підключених абонентів складе
Результати розрахунку загальної кількості ONU приведено в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 Результати розрахунку кількості ONU.
ТопологіяКількість
ONU/ємність одного ONUКількість абонентів з довжиною АЛ<1500м/загальна кількість абонентівFTA11xONU(A)/180180/ 552FTAB71xONU(A)/90
6xONU(B)/39414/552FTAC71xONU(A)/180
6xONU(C)/28348/552FTABCDE251xONU(A)/90
6xONU(B)/31
6xONU(C)/20
12xONU(D/E)/13552/552Fiber to F9612x15
18 x 8
30 x 4
36 x 3552/552
4. РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ТОПОЛОГІЇ VDSL
При розрахунку VDSL систем важливим параметром є загальна пропускна здатність, необхідна для передачі інформації від усіх користувачів VDSL. При цьому пр