Проведення уроку історії по темі "Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах"
Методическое пособие - Педагогика
Другие методички по предмету Педагогика
Тема уроку. Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах.
Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого; працювати над поняттями “міжусобні війни”, “народні повстання”, показати, що завдяки зусиллям таких вольових, талановитих політиків як Володимир Мономах і його син Мстислав, на деякий час вдалося зупинити процес політичного роздроблення держави. Розвивати вміння учнів порівнювати історичні явища та події, оцінювати їх значення, працювати з писемними джерелами; розкривати значення історичних осіб, виховувати повагу до історичного минулого своєї вітчизни.
Обладнання: карта “Давньоруська держава Київська Русь”, атласи з історії України.
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Правління Ярославичів.
2. Боротьба з кочовиками.
3. Повстання киян 1068 р.
4. Боротьба за київський стіл між Ярославичами.
5. Любецький зїзд князів.
6. Володимир Мономах людина і політик.
7. Правління Мстислава Володимировича.
IV. Підсумковий етап.
V. Домашнє завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. З діяльністю якого князя ми знайомилися на минулому уроці?
2. Чому за Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найбільшого розвитку?
3. Коли помер Ярослав Мудрий?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Читаю уривок з книги О. Олеся “Княжа Україна” ст. 89. Бесіда: Що заповідав Ярослав Мудрий своїм синам?
Сьогодні на уроці ми познайомимося з тим, чи виконали сини Ярослава Мудрого його заповіт. Ми дізнаємося про правління Ярославичів, про боротьбу з новими ворогами - половцями, про князівські зїзди та їх рішення, про діяльність Володимира Мономаха.
Як досвідчений і мудрий політик Ярослав усвідомлював неминучість боротьби за владу між синами після своєї смерті. Щоб запобігти цьому, Ярослав склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади та розподіл між синами території імперії на окремі володіння уділи. Київ, Новгород, Деревлянська та Турово-Пінська землі дісталися старшому синові Ізяславу; Чернігів із Сіверською землею Святославу; Переяслав із Південним Лівобережжям Всеволоду; Волинська земля Ігорю; Смоленська Вячеславу, Галицька племіннику Ростиславу Володимировичу; Полоцька троюрідному племіннику Всеславу Брячиславичу. На старшого сина Ізяслава, як на князя Київського, покладалася роль глави держави.
Був запроваджений новий порядок престолонаслідування. На дошці з допомогою табличок роблю дві схеми:
З кою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу? (Щоб запобігти розпаду держави).
Слабкість влади великого князя Ізяслава виявилася відразу ж, оскільки Святослав і Всеволод відмовилися її визнавати. Не маючи сил відстояти одноосібність свого правління, Ізяслав погодився на спільне з братами керівництво державою. Так виник тріумвірат Ярославичів, які правили країною майже 15 років, спільно вирішували найважливіші політичні справи. Вони усунули від державного життя молодших братів Ігоря та Вячеслава, а після смерті останніх прибрали їхні володіння до своїх рук. Зрозуміло, що несправедливо обділені родини молодших Ярославичів затаїли образу і згодом взяли активну участь у боротьбі за владу. Ці та інші князі-сироти, яких позбавляли уділів, отримали назву ізгоїв.
Кожний з Ярославичів насамперед прагнув задовольнити власні інтереси, менш за все дбаючи про державні справи. Вони не спромоглися завчасно оцінити загрозу з боку половців (кипчаків). Влітку 1068 року у битві на річці Альті Ізяслав, Святослав і Всеволод зазнали жорстокої поразки від половців. Безпорадність князів, які допустили безжальне пограбування населення Переяславщини і Київщини половцями, викликала гостре невдоволення киян. Вони зібралися на віче і звернулися до Ізяслава з вимогою дати зброю і коней для боротьби з половцями. Оскільки той відмовився, 15 вересня почалося повстання. Ізяслав втік до Польщі. Повернути київський стіл йому допоміг польський король Болеслав ІІ Сміливий. Вступивши в місто, Ізяслав учинив жорстоку розправу над киянами.
Позитивною стороною діяльності тріумвірату Ярославичів став подальший розвиток законодавства. У 1072 році Ізяслав, Святослав, Всеволод, бояри і вище духовенство на зїзді затвердили новий збірник законів “Правда Ярославичів”. Значення “Правди Ярославичів” полягало насамперед у розробці правових норм, які мали регулювати феодальні відносини, що розвивалися в суспільстві.
Невдовзі після прийняття “Правди Ярославичів” відносини між братами погіршилися. Тріумвірат розпався. Святослав і Всеволод виступили проти Ізяслава. Великим князем київським став Святослав, а після його смерті в 1076 році влада перейшла до Всеволода, який князював до своєї смерті в 1093 році.
Головними претендентами на київський стіл стали переяславський князь Володимир Мономах і його двоюрідний брат Святополк Ізяславович. Щоб припинити князівські усобиці був скликаний зїзд князів у Любечі. Учні читають п.2 12. Проводжу гру “Чиста дошка”. На дошці записую питання: 1.Які князі були присутні на зїзді в Любечі? 2.Які рішення були прийняті? 3. Як ви вважаєте, в чому історичне значення цих рішень? 4.?/p>