Проведення розвідувально-експлуатаційних робіт буріння свердловини для води
Курсовой проект - Геодезия и Геология
Другие курсовые по предмету Геодезия и Геология
чні з пористим заповнювачем, просоченим бітумом, цементом, рідким склом. Робоча частина фільтра складається з каркаса та фільтрувального покриття. Каркаси фільтрів поділяються на сталеві, пластмасові, азбесто-цементні, керамічні тощо. За наявності агресивних вод зазвичай застосовують каркаси з нержавіючої сталі, пластмаси та кераміки.
За конструкцією розрізняють каркаси - трубні, вальцові з металевих листів, збірні (кільцеві, стрижневі тощо). У каркасах прорізають круглі або щільові отвори, розташовані у шаховому порядку. Діаметр округлих отворів - 8-10 мм, розміри щільових: довжина 30-100 мм, ширина 3-5 мм. Діаметр отвору або ширина щілини повинні бути менші за товщину гальки, гравію тощо.
Фільтр характеризується коефіцієнтом шпаруватості, тобто відношенням загальної площі отворів у каркасі фільтра до поверхні його робочої (фільтрувальної) частини.
Сітчасті фільтри. Робоча частина фільтру складається із каркасу, дротяної обмотки (спіральної чи ребристої) та сітки (латунної, з нержавіючої сталі, пластмасові, скловолоконні) (Рис. 8).
Дротяна обмотка збільшує шаруватість фільтра, в основному її виготовляють з нержавіючого дроту діаметром 2-3 мм. Найчастіше застосовується сітка галунного плетіння, яка має велику міцність та менш схильна до закупорювання.
Фільтри з дротяною обмоткою складаються із сталевого перфорованого каркаса, на якій по спіралі навивається дріт із нержавіючої сталі діаметром 2-3 мм (Рис. 9). Діаметр опірних (підкладних) стрижнів 3-6 мм. Опорні стрижні приварюються до каоркаса, а спіральний дріт - до опорних стрижнів.
Каркасно-стрижневі фільтри. Секція циліндричного каркаса фільтра побудована з дротяних стержнів приварених до кілець-насадок. В середину каркаса вставляють опорні кільця-фланці для надання йому міцності. Для зєднання секцій каркаса між собою з одного боку зєднувальний патрубок із різьбою, а з протилежного - патрубок із муфтою. Фільтри такої конструкції застосовуються для крупнозернистих пісків, а для дрібнозернистих на каркас одягається чохол (кожух), який наповнюється гравієм.
Гравійно-кожухові фільтри. Складається з перфорованого каркаса який обмотується спіраллю з нержавіючого дроту. Кожуж-чохол виготовляється з листового заліза з дрібними отворами або з дротяної сітки з крупними комірками. В кожух насипається дрібний гравій або крупнозернистий пісок з таким розрахунком, щоб товщина шару була не менше ніж 25-30 мм. Такі фільтри застосовують за наявності дрібних і тонкозернистих пісків. Фільтри з обсипкою гравієм у свердловині. За результатами багаторічного досвіду с найкращими. Встановлюється за певною схемою:
- водоносний горизонт перекривають колоною обсадних труб;
- у свердловину спускають фільтрову колону з сітчастим або безсітчастим фільтром діаметром принаймні на 20 мм менше за діаметр Д7.
Рис. 8. 2. Стічасті фільтри. а - обмотка з металевою сіткою, б - фільтр із вініпластовою та скляною сіткою, в-каркас із вініпласту.Рис. 8. 3. Дротяні иа каркасно-стрижневі фільтри
- У кільцевий зазор порціями засипають відсортований гравій і одночасно підіймають колону обсадних труб.
- Фільтр має бути оголеним на повну висоту. Враховуючи неминучу обсадку гравію, його засипають на таку висоту, щоб нона була більшою, ніж довжина робочої частини фільтра.
- Викристовуючи всі відомі дані по проектній свердловині, кінцевий діаметр буріння та відомі наявні у виробництві типи та марки фільтрів, для даної свердловини найдоцільнішим буде використання фільтру КСП - 4Ф138. Зовнішній діаметр фільтру 125 мм, зовнішній діаметр на муфті 82 мм, середня маса секції 59 кг. Він являє собою перфоровану обсадну трубу з водоприймальною поверхнею із нержавіючого просічного листа, що спирається на резиновий шнур.
При встановленні фільтра в свердловині, його опускають на бурильних трубах за допомогою бурового ключа, який входить у Т-подібний виріз муфти надфільтровоі частини. Для ізоляції кільцевого простору між обсадною колоною і фільтром, надфільтрова частина обладнується піньковим чи гумовим сальником. Розпір сальника відбувається обертанням бурової колони з буровим ключем. Таким чином, фільтр залишається для роботи в свердловині.
- 9. Викривлення свердловини та його попередження
- Однією з головних вимог, які ставляться до геологорозвідувальних свердловин, є проходження іі відповідно до проектного профілю.
- Викривленням свердловини називається відхилення від її осі (стовбура) від проектного напряму (Рис. 9. 1.). Кривизна свердловини значно ускладнює технологію проходження свердловини, прискорює зношування бурового інструменту, може призводити до аварій. Іноді викривлення стає таким суттєвим, що буріння свердловини стає неможливим і припиняється.
- Для запобігання викривлення свердловини використовують певні заходи. Ретельно встановлюють буровий станок і напрямну трубу з відповідним технічним наглядом. Буріння порід, які перемежаються за міцністю, виконуються колонковими снарядами завдовжки 6, 9 і 12 м, Застосовують стабілізатори, обважнений низ та інші засоби, які зменшують вигин бурового снаряду, дотримуються раціонального технологічного режиму буріння. Іноді викривлення стає таким суттєвим, що буріння свердловини припиняють. Виправити свердловини можна одним із таких способів:
- цементування викривлено ділянки з наступним перебурюванням пройденого інтервалу;
- торпедуванням свердловини на ?/p>