Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
Информация - Страхование
Другие материалы по предмету Страхование
рацівники з низькою кваліфікацією, люди похилого віку та ін.) збільшується. У цю категорію попадають і працівники нерентабельних підприємств, нових створених товариств і т.д.
В умовах повної господарської самостійності підприємств, розширення їхньої волі і підвищення відповідальності за прийняті рішення підсилюється роль роботодавця. Тому йому необхідно вивчити й оцінити всі можливі ризики, яким він піддається, у тому числі ризик одержання недостовірної інформації про прийняття на роботу фахівця, ризик втрат через трудовий конфлікт на виробництві, ризик, пов'язаний з недостатньо оптимальним набором працівників як по кількості, так і за кваліфікацією.
Як свідчать фахівці, ризик відноситься до факторів, що обмежують капіталовкладання і підприємницьку активність. Спроби піти від ризику, як правило, супроводжуються скороченням темпів виробництва, а також робочих місць. У нових економічних умовах серед частини керівників нерідко домінують сиючасні інтереси, що приводить до скорочення розробок довгострокових програм. Не стабільним стало положення працівників, які займаються створенням і освоєнням нових технологій, продукції, товарів.
Страхування науково-технічних, впроваднецьких ризиків підприємців при інвестуванні коштів у науково-технічний комплекс підсилює зацікавленість у збереженні зайнятості висококваліфікованих фахівців. Таким чином, страхування не тільки здатне забезпечити фінансовий захист роботодавцям і працівникам, але й дозволити реалізувати їхні спільні інтереси.
Отже, в умовах ринку, що супроводжується різноманітними ризиками, зростає значення страхування як важливого засобу захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. У сферу страхування утягуються нові суб'єкти як з боку осіб, які пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів цих послуг. Гармонізація їхніх інтересів, а також належна організація страхової справи в країні, дієвість і розвиток страхування неможливі без належної правової бази, основу якої складає Закон України "Про страхування".
Метою даної дипломної роботі є освітлення стану і розвитку страхового ринку в Україні за останні роки, переважно за 1998-2001 роки.
Розділ І. Аналіз сучасного стану страхового ринку України
1.1. Учасники страхового ринку, характеристики й особливості
Становлення України як самостійної, незалежної і демократичної держави не могло не обумовити створення і розвиток страхового ринку. Процес демонополізації економіки, який охопив усі галузі народного господарства, одразу ж позначився і на такий сфері суспільних правових відносин, як страхування. Усунення монополії держави при вирішенні юридичних економічних питань страхової справи та поява недержавних страхових компаній створили передумови формування страхового ринку України на ринкових засадах.
За роки незалежності в Україні в основному створено законодавчу та нормативну базу страхування. Це дало можливість розбудувати страховий ринок на засадах конкуренції, що сприяє підвищенню якості надання страхових послуг.
Страховий ринок частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист. Формується попит і пропозиція на нього.
Головною функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства.
Необхідними атрибутами страхового ринку є його учасники та товар, який купують і продають на цьому ринку. Учасниками страхового ринку виступають продавці, покупці страхових послуг, посередники, а також їх асоціації.
В якості покупців страхової послуги постають страхувальники. Закон України “Про страхування” говорить: Страхувальниками можуть бути юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками угоди страхування або є страхувальниками згідно із законодавством України. Таким чином, потенційний покупець виходить на страховий ринок для купівлі страхової послуги, що підходить йому за якістю і ціною. Купівля підтверджується фактом укладання угоди страхування, після чого покупець стає страхувальником.
Організаційна структура страхового ринку може бути представлена так:
- страховики, які безпосередньо реалізують страхові послуги шляхом укладання договорів страхування;
- так звані “страховики для страховиків” перестраховики, які беруть на себе частину великих ризиків за відповідну винагороду. Такі організації можуть як займатися виключно перестрахуванням, так і поєднувати страхову та перестрахувальну діяльність;
- страхові агенти та страхові брокери;
- різноманітні обєднання страховиків;
- Міністерство фінансів України.
1. На початку 2002 року на страховому ринку України діяло 328 страховиків. Розподіл їх за формою власності дуже нерівномірний.
Як видно з таблиці 1 для українського ринку страхування найбільш прийнятною організаційно-правовою формою є акціонерна форма. Так на початок 2000 року таких страховиків було 249, а вже через два роки 275 (ріст 10,4%), виросло також за цей період кількість товариств із додатковою відповідальністю з 11 до 31 відповідно (281,8%). Таке різке збільшення товариств із додатковою відповідальністю пов'язано з більш ліберальним законодавством України стосовно цієї організаційно-правової форми, у тому числі відсутність вимог реєстрації в Державній комісії з цінних п