Проблеми внутрішнього і зовнішнього боргу
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
Міністерство освіти і науки України
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Факультет управління персоналом та маркетингу
Міні лекція
на тему:
Проблеми внутрішнього і зовнішнього боргу
Студента ІІI курсу,9 групи,
спеціальності 6507
Рогового Дмитра Валерійовича
Київ-2010
Формування та регулювання державного зовнішнього боргу України
Чабаненко І.Л., Мажула М.М.
В умовах формування та функціонування ринкової економіки важливою складовою державних фінансів є державний борг. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів вдосконалення механізму його управління. Як свідчить досвід багатьох країн, чим обтяжливішим стає для держави нагромаджений зовнішній та внутрішній борг, тим його обслуговування активніше включається у взаємодію з функціонуванням економіки та її фінансової системи.
Питання управління державним зовнішнім боргом в останні роки опиняються в центрі уваги України. Причиною цього став стрімкий ріст притоку іноземного капіталу в країну і, як наслідок, збільшення боргового тягаря та росту платежів по його обслуговуванню.
Все це потребує додаткових зусиль з розвитку ринкових грошових інструментів, підвищення ємності внутрішнього грошового ринку та введення більш жорстких норм фінансового регулювання, особливо для забезпечення того, щоб зовнішні позики не створювали загрози балансам банків та корпорацій, а також поширенню інфляційних процесів [1].
Важливий внесок в дослідження проблеми державного боргу зробили західні економісти: Д. Рікардо, А. Сміт, М. Браунриг, С. Вайнтрауб, Х. Джонсон, та інші. Серед російських вчених варто відмітити праці: М.Б. Богачевського, Б.Г. Болдирєва, Л.О. Дробозіної, Л.М. Красавіної, І.М. Осадчої, Ю.М. Осипова, Г.П. Солюса, В.М. Усоскіна та інших. Теоретичні основи державного боргу та питання щодо його управління висвітлюються в працях таких українських вчених, як: О.Д. Василик, А.С. Гальчинський, Г.Н. Климко, В.В. Корнєєв, О.В. Плотніков, І.Я. Софіщенко, В.М. Суторміна, В.О. Степаненко, та інших.
Проблеми врегулювання зовнішнього боргу України, формування і управління його оптимальної структури, а також пошук ефективних методів його погашення постійно знаходяться в полі зору наукової спільноти, потребують додаткового дослідження і визначення шляхів їх вирішення.
Обсяг зовнішнього державного боргу визначає рівень кредитного рейтингу України, який суттєво впливає на обсяги притоку капіталу в країну на сприятливих умовах.
Метою даної статті буде дослідження формування державного зовнішнього боргу України та розробка рекомендацій щодо вирішення боргового питання та мінімізації негативних його наслідків[2].
Світовий банк вважає критичним рівень державного зовнішнього боргу, який відповідає 50% ВВП.
Взагалі ж, як вважають фахівці, економічно безпечним для держави є обсяг іноземних кредитів, що не перевищує 70% обсягу її річного експорту.
Щодо відношення заборгованості до ВВП та експорту країни, то виділяються 3 групи країн-боржників:
1) з низьким рівнем заборгованості, коли обидва показники менші 60%;
2) з помірною заборгованістю, коли ці показники нижчі 80% і 220% відповідно, але вищі 60%;
3) з надмірною заборгованістю, коли зазначені показники перевищують 80% та 220% відповідно.
У світовій практиці безпечним вважається такий рівень зовнішнього боргу, коли сума його обслуговування не перевищує 25 % загальних валютних надходжень країни або 20 % вартості експорту товарів. Межею небезпеки при оцінці ситуації з погашенням боргу і сплатою процентів вважається відношення процентних платежів до експорту 15-20 %, межею підвищеної небезпеки - 25-30 %, критичною межею - коли зовнішні борги перевищують 40 % ВВП.
Детально розглянемо ситуацію зовнішньої заборгованості України протягом 1999-2008 років у таблиці1.
Таблиця 1
Показники України у 1999-2008 роках
ПоказникиВаловий внутрішній продукт, млн. грн *Зовнішній борг,
млн. грн *Експорт, млн. грн **Загальний обсяг зовнішнього боргу до обсягу річного експорту,%Загальний обсяг зовнішнього боргу до ВВП,%Роки199913044264900,9888468,4573,3649,75200017007043435,07106092,3140,9425,54200120419042273,97111724,137,8420,70200222581043082,72124516,8734,619,08200326734445609,54131847,9934,5917,06200434511346729,0139022,733,6113,54200544145243956,33141910,0530,979,96200653580049506,07134804,736,729,24200766300053487,89159246,733,598,07200894986486023,1259397,633,169,06* Мінфін України
** Держкомстат України
З наведених та розрахованих показників видно, що у 1999 році країна перебуває у кризовому становищі. Рівень зовнішнього боргу, розрахований по відношенню до ВВП, приближений до граничної норми і складає 49,75%, а рівень зовнішнього боргу до річного експорту складає майже 74%.
Починаючи вже з 2000 року показники стрімко зменшуються, а це призвело до спаду платежів по обслуговуванню та погашенню заборгованості і, як наслідок, позитивно вплинуло на фінансову безпеку країни.
Зміни рівня зовнішнього боргу до ВВП та експорту представимо у вигляді графіків представлених на рисунках 1 та 2.
Розміри боргу і умови його обслуговування вплива