Проблема споживання людством благ цивілізації
Информация - Социология
Другие материалы по предмету Социология
- функції в системі задоволення потреб. Спроба людини відшукати собі власну роль, не сумісну з жодною з ролей у системі задоволення потреб, загрожує йому небезпекою бути виключеним із системи задоволення потреб і втратитися можливості споживання її благ. Спроба людини, групи людей, класу, що не ставляться до правлячих меншостей, законним шляхом розширити свої права й можливості без удосконалення продуктивних сил і виробничих відносин приречена на поразку. Тому відношення людини до свого місця в суспільстві, до суспільного устрою й законодавства повинне бути як д саме себе що розуміє й закономірному. Людина повинен підтримувати ті політичні рухи й організації, які у своїх діях, спрямованих на перебудову суспільства, ґрунтуються на економічних факторах, а не на політичних, націоналістичних, волюнтаристичних.
Розуміння людиною суспільного устрою, закономірної неможливості рівності в правах, можливостях, що є наслідком біологічної й соціальної природи людини, дозволить йому розумно використовувати у своїх особистих цілях і інтересах суспільство як систему задоволення потреб, а також свої права, законодавство, не втрачаючи сил на марну боротьбу за права й можливості, не забезпечені економічними можливостям суспільства. Громадяни малорозвинених країн можуть поміняти місце проживання на країну з більше високим життєвим рівнем, тим самим розширивши свої права й можливості до рівня розвитий країни, певного розвитком її продуктивних сил і виробничих відносин. У громадян розвинених країн такої можливості немає. Для них єдиною можливістю поліпшити своє життя є шлях науково-технічного прогресу, що, однак, не позбавить людей від нерівності в споживанні благ цивілізації.
Розглядаючи людство як етап розвитку природи, а окрему людину як представник людства, що вносить свій внесок у розвиток природи, можна зробити висновок про безглуздість усякої якісної оцінки однієї людини іншим. Кожна людина, незалежно від його ролі в суспільстві, його розумових здатностей і інших якостей, рівною мірою важливий для розвитку природи. Споживаючи блага цивілізації, він тим самим сприяє розвитку людства через розвиток потреб і їхнє задоволення. Емоційна оцінка людини людиною, оцінка його фізичних, інтелектуальних, моральних, моральних якостей з позиції розвитку природи безглузда, вона відволікає людину від реальної дійсності, у якій якості людей повинні оцінюватися тверезо, без емоцій. Така оцінка повинна бути спрямована на зясування можливостей ділового конструктивного спілкування й взаємодії з метою одержання як особистої, так і взаємної вигоди. Участь емоцій у цій оцінці заважає досягненню позитивних результатів, установлює між людьми уявлювані, ефемерні перешкоди, не дозволяючи їм установлювати й зберігати відносини один з одним з метою задоволення своїх потреб. Емоційна оцінка віднімає в людини масу енергії, яку можна використовувати з користю. Невідповідність подань людини про якості іншої людини приводить до розчарування, стражданню, ненависті, робить людини нещасним, у випадку, якщо ця невідповідність сприймається емоційно. Якщо в оцінці людини людиною були відсутні почуття, оцінка проходила конструктивно, то замість негативних емоцій, що виникають від невідповідності людини ідеалам іншої людини, виникають логічні висновки про можливість або неможливість подальших взаємовигідних відносин, про їхнє обмеження або розширення.
Уникання емоційної оцінки людини, порівняння своїх подань і ідеалів, норм моралі й моральності з його ідеалами, поданнями й нормами, пошук точок дотику дозволяє в будь-якій людині на тлі його недоліків побачити ті достоїнства, які були б непомітні й не значимі при емоційній оцінці. При такому підході люди стають більше терпимі до недоліків інших людей. Навпаки, вони можуть знайти в іншій людині ті якості, які вони цінують, які їм вигідні. Це сприяє руйнуванню умовних границь між людьми, їхньому зближенню на основі точок дотику, більше сильна й тісному чим емоційна близькість, а також установленню стійких взаємовигідних звязків, простоті зближення й спілкування, обєднанню в імя загальних цілей.
Виключення емоцій при оцінці людиною подій, що відбуваються в навколишньому його світі, дозволяє людині почувати себе спокійніше, уникати стресів. Виключені з повсякденних ділових відносинах негативні емоції в цьому випадку трансформуються в позитивні емоції, дозволяючи людині одержувати більше задоволення від життя й частіше випробовувати стан щастя. Для того, щоб виключити емоції при оцінці людей і подій, необхідно розвивати мислення. Розвиток мислення дозволяє конструктивно, розумно оцінювати людей і події, сприяє встановленню відносин і звязків за допомогою розуму, а не почуттів.
Логічна побудова, модель, що передбачає спосіб задоволення потреби людиною, що складається з логічно звязаних дій і відчуттів, виконання яких залежить безпосередньо від людини, дозволяє виконати задумане в точності за планом, випробувавши при цьому щасті. Якщо замість логічно звязаних дій і відчуттів людина представляє задоволення якої-небудь зі своїх потреб у формі емоцій, то таке подання потреби складно реалізовано на практиці, що знижує шанси випробувати щастя людині з емоційно-почуттєвою оцінкою навколишнього світу. У випадку підсвідомої потреби людини в чому-небудь логічна побудова, що передбачає задоволення потреби, відсутній. Тому людина випробовує відчуття щастя, уникаючи зіставлення бажаного з дійсним.
Розвиваючи ?/p>