Geum.ru

Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації

Курсовой проект - Компьютеры, программирование

Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование

sp;

На границі двох шарів 2 і 3, а також в шарі 2 є “ловушки” електронів. При подачі на затвор МОП структури додатнього потенціалу електрон із підножки проходить через тонкий шар окису кремнію і захоплюється “ловушками”. На затворі нагромаджується відємний потенціал, що відповідає режиму запису інформації. Заряд може зберігатися надзвичайно довгий час (=n*1000год) і при температурі +125С. Пере запуск здійснюється подачею відємного потенціалу на затвор, під дією якого нагромаджений заряд витікає. Недолік такої структури є в серйозних технологічних труднощах при виготовленні тонкого шару окису кремнію.

 

 

Висновки

 

Отриманий МПП має верхню граничну частоту 615,46 Гц.

Можна виділити два фактори, що впливають на швидкодію пристрою:

тактова частота процесора;

алгоритм роботи пристрою;

Система команд.

Для підвищення швидкодії треба або оптимізувати алгоритм роботи пристрою (що може спричинити похибку в обчисленнях), або використати МП з вбудованими командами виконання складних арифметичних операцій (множення). Це дозволило б суттєво зменьшити час виконання циклу програмної обробки інформації без зміни тактової частоти.

Перехід до МП 8086 дозволить одночасно підвищити тактову частоту і оптимізувати алгоритм.

МПП був побудований на МП КР580ВМ80. Для заданого рівняння системи регулювання було здійснено його часткову дискретизацію і отримано відповідне рівняння цифрового фільтра (ЦФ). Побудувано аналогову схему, яка відображає задане рівняння.Складено і детально описано структурну схему МПП, включаючи опис кожної складвої частини МПП .Складено схему алгоритму функціонування МПП. Обрано типи мікросхем АЦП і ЦАП, вибір здійснювався переважно по такому параметру як швидкість перетворення інформації. Складено принципову схему підключення елементів МПП. Була розроблена програма на мові асемблеру мікропроцесора КР580ВМ80 для вводу інформації через АЦП і виводу через ЦАП, з використанням паралельного програмованого інтерфейсу , який працював в асинхронному режимі обміну інформацією. Складено програму відповідної цифрової обробки інформації. Детально описано фрагмент принципової схеми реалізації функціонального вузла К589АП26. Практично засвоєно та удосконалено навики розробки мікропроцесорних систем.

Список літератури

 

  1. Алексенко А.Г., Галицин А.А., Иванников А.Д. Проектирование радиоелектронной апаратуры на микропроцессорах: програмирование, типовые решения, методы отладки. М.; Радио и связь, 1984.
  2. Полупроводниковые БИС запоминающих устройств; Справочник В.В. Баранов, Н.И. Бекин, А.Ю. Гордунов и др.: Под ред. А.Ю. Гордонова и Ю.Н. Дьякова. М.; Радио и связь, 1987.
  3. Майоров В.Г., Гаврилов А.И. Практический курс программирования микропроцессорных систем. М.; Машиностроение, 1989.
  4. Самофалов К.Г., Викторов О.В. Микропроцесоры. Б-ка инженера. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Техника, 1989.
  5. Федорков В.Г. Телец В.А. Микросхемы ЦАП и АЦП: Функционирование, параметры, применение. М.: Энергоатомиздат, 1990.
  6. Курс лекцій з предмету Компютери та мікропроцесорні системи