Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?звиток екотуризму в національних природних парках України стримується рядом чинників. Скажімо, відчутно бракує інвестицій. Трохи полегшує таку ситуацію постанова Кабміну "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду", відповідно до якої установи ПЗФ за надані платні послуги повинні звільнятися від податків.
Однак окремі національні природні парки неспроможні забезпечити відповідну якість затверджених постановою платних послуг через відсутність спеціалізованої інформації про рекреаційні території національних парків, особливо в ЗМІ. Водночас успіх екотуризму значною мірою залежить від інформації ще до початку екотуру.
У штатних працівників національних парків немає достатнього досвіду і знань щодо організації екотуризму, зокрема в галузі маркетингу. Не практикуються пізнавальні програми для різних категорій відвідувачів стосовно віку, професії, інтересів тощо. Недооцінюється участь місцевого населення в розвитку екотуризму. У сфері ціноутворення відсутні базові нормативи плати, нерідко ціни за надані послуги не відповідають їх якості.
Немає й найголовнішого - державного підходу до збереження природних ландшафтів та задоволення інтересів відпочивальників і туристів, особливо в управлінському, організаційно-методичному та фінансовому забезпеченні.
Висновки
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та обєкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
До природно-заповідного фонду України належать:
- природні території та обєкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, памятки природи, заповідні урочища;
- штучно створені обєкти ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва.
Важливою є проблема інтеграції законодавчої бази природно-заповідного фонду України з правовим полем країн Європейської Співдружності. Серед пріоритетів державної екологічної політики організація міждержавних (транскордонних) біосферних резерватів у прикордонній смузі, де ще збереглись мало змінені ландшафтні екосистеми. Це своєрідні міждержавні екотони з так званим крайовим ефектом природного різноманіття.
Основним документом, який передбачає розвиток природно-заповідної справи в Україні є Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 20002015 роки. Згідно з цією програмою, заплановано створити 29 національних природних парків, сім біосферних заповідників, розширити існуючі території природно-заповідного фонду. Дотепер у межах програми створено лише три національні природні парки.
На території природо-заповідного фонду проводиться робота в напрямку розвитку екологічного туризму, але даний напрямків роботи потрібно постійно вдосконалювати та займатися кадровими питаннями потрібні висококваліфіковані спеціалісти в напрямку природоохоронної діяльності.
Список використаних джерел
- Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. Ужгород, 2000. 84 с.
- Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Пробний підручник для учнів 10 11 класів. К.: Либідь, 2000. 336 с.
- Бовман Б. // Пропозиції щодо ролі туристичних відділів та управлінь облдержадміністрацій у маркетингу та розвитку туризму. Львів, 2000. 37 c.
- Бондаренко В.Д., Кучерявый В.А., Шудря Ю.В. Ведение хозяйства в рекреационных лесах (на примере зеленых зон городов Тернопольской области): Практ. реком. - Львов: ЛЛТИ, 1986. - 39 с.
- Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. - К.: Урожай, 1987. - 248 с.
- Гінсірук С.А. Регіональне природокористування: Навч. посібник. К., 1990.
- Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". - К., 1990.
- Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2002 рік. Чернігів, 2003. 186 с.
- Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001. - 500 с.
- Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. Київ: Вид-во Київського університету, 1960. 174с.
- Лісове господарство України. - К.: Держкомлісгосп України, 2003. - 24 с.
- Лісове господарство України: проблеми та перспективи. - К.: Міжвідомча аналіт.-консультат. рада з питань розвитку продукт, сил і вироби, відносин, 2003. - 178 с.
- Лісовий кодекс України. - К.: Мін. лісгосп України, 1994. - 56 с.
- Марчак А.В. Ліс і довкілля. Вінниця, ВДСТІ, 1998, - 199 с.
- Мацола В.І. Рекреаційно туристичний комплекс України. Львів, 1997. 259 c.
- Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання. Ужгород, 1997. 174 с.
- Новиков Г.А. Основи общей экологии. - Л., 1979.
- Природно-заповідний фонд Чернігівської області. /За заг. ред. Ю.О.Карпенка. Чернігів, 2002. 240 с.
- Родічкін І.Д. Лісопарки України. - К.: Будівельник, 1968. - 188 с.
- Сочка К.А. // Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин: Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 1998. 162-165 с.
- Сучасні екологічні пробле