Природа Карпат
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Велика гСЦрська система Карпат починаСФться недалеко вСЦд БратСЦслави (Словаччина) СЦ закСЦнчуСФться на пСЦвденному сходСЦ поблизу ЗалСЦзних ворСЦт (РумунСЦя). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою СЦз трьох сторСЦн оточують вони СередньоСФвропейську низовину. У пСЦвнСЦчно-захСЦднСЦй частинСЦ iхня ширина становить 240 км, у пСЦвденно-захСЦднСЦй - 340, а в пСЦвнСЦчно-схСЦднСЦй, де розташованСЦ украiнськСЦ Карпати, вона звужуСФться до 100-120 км.
Залежно вСЦд розташування, бСЦогеографСЦчного районування та особливостей Карпати подСЦляються на ЗахСЦднСЦ, СхСЦднСЦ СЦ ПСЦвденнСЦ. ЗахСЦднСЦ - розташованСЦ на територСЦi Словаччини, ЧехСЦi, ПольщСЦ СЦ, частково, Угорщини, де й СФ найвища точка Карпат - гора Герлах (2655 м). ПСЦвденнСЦ - меридСЦально розкинулися на територСЦi РумунСЦi. СхСЦднСЦ (за винятком СхСЦдних БескидСЦв, що у СловаччинСЦ та ПольщСЦ, а також Семиградських гСЦр, що у РумунСЦi) - на територСЦi Украiни.
Середня висота украiнських Карпат - 1000 м. На них припадаСФ 10,3% площСЦ усСЦх Карпат СЦ 3,5% територСЦi Украiни.Простягаються вони з пСЦвнСЦчного заходу на пСЦвденний схСЦд майже на 280 км при середнСЦй ширинСЦ - 100 км. Найвища вершина - гора Говерла (2061 м). В межах Украiни Карпати дСЦляться на: зовнСЦшнСЦ (СкибовСЦ), куди входять Бескиди, Горгани СЦ Покутсько-БуковинськСЦ Карпати; центральнСЦ або ВерховинськСЦ; внутрСЦшнСЦ або Полонинсько-ЧорногСЦрськСЦ.
Карпати належать до вСЦдносно молодих гСЦрських систем. Вони зявились в альпСЦйськСЦй геологСЦчнСЦй зонСЦ в мезозойський перСЦод СЦ переважно у кайнозойську СФру (приблизно 50 мСЦлСЦонСЦв рокСЦв тому). Молода крейда СЦ палеогеннСЦ вСЦдкладення, що мСЦстять деякСЦ пСЦщаники та глину, домСЦнують в регСЦонСЦ. В результатСЦ iх ерозСЦй була сформована скеляста область, яка називаСФться тАЬгреготитАЭ. Нова ера принесла з собою активСЦзацСЦю тектонСЦчнСЦх процесСЦв в регСЦонСЦ, що призвело до формування тАЬскибовихтАЭ Карпат.
УкраiньськСЦ Карпати СФ центральною й найбСЦльшою частиною захСЦдних Карпат. ВониСЦ починаються вСЦд перешСЦйка на ЛупкСЦвськСЦй горСЦ на сходСЦ СЦ закСЦнчуються Бучецьким масивом в РумунСЦi. Загальна довжина гСЦрськоi системи СФ 240 км, 110 км з ПСЦвночСЦ на ПСЦвдень в своiй найширшСЦй частинСЦ. УкраiнськСЦ Карпати зростають за висотою з ПСЦвнСЦчного заходу на ПСЦвденний схСЦд: г. Гусля (1405), г. Негровець (1712), г. Петрос (2020), г.
Говерла (2061). ВСЦдповСЦдно стають менш густими буковСЦ та смерековСЦ лСЦси, СЦ на найвищих гСЦрських вершинах захСЦдних Карпат формують альпСЦйськСЦ луги. ВСЦдносно вологостСЦ та опадСЦв клСЦмат трьох регСЦонСЦв може бути охарактеризований так: напСЦввологСЦй СЦ теплий (прикарпатськСЦ рСЦвнини - вСЦд 200 до 500 мм дощу СЦ 9С середньорСЦчна температура); вологий СЦ прохолодний (Кобилецька поляна:400 600 м над рСЦвнем моря, 1000 мм опадСЦв та 6С - середньорСЦчнСЦ показники); дуже вологий СЦ прохолодний ( висота бСЦльш нСЦж 800 м, 1400 мм опадСЦв та 3С - сереьорСЦчнСЦ показники).
Хоч гори обжитСЦ Гуцулами, Бойками та Лемками вже декСЦлька столСЦть, там все одно зберСЦгаСФться багато незайманих куточкСЦв природи. НайбСЦльшими територСЦями, якСЦ знаходяться пСЦд охороною держави, СФ Карпатський нацСЦональний заповСЦдник, СиневСЦрський нацСЦональний заповСЦдник та Стужицький нацСЦональний парк. Гуцульский народ традицСЦйно проживаСФ в захСЦднСЦй частнСЦ украiнських Карпат,тодСЦ як лемки оселилися на територСЦях, якСЦ зараз належать ПольщСЦ.
Частина карпатських гСЦр називаСФться БескСЦдами. Це досить маленький регСЦон захСЦдной Украiни СЦ схСЦдноi ПольшСЦ, подСЦлений мСЦж лемками та бойками. ПСЦсля другоi свСЦтовоi вСЦйни в 1947 роцСЦ мСЦсцевСЦ жителСЦ (в бСЦльшостСЦ лемки та бойки) були вимушенСЦ мСЦгрувати в СЦншСЦ регСЦони ПольшСЦ СЦ БескСЦд став пустельною зелею, повною покинутих сСЦл, зруйнованих церков та забутих цвинтарСЦв. Тепер ситуацСЦя змСЦнюСФться на краще, хоча й досСЦ БескСЦди залишаються одним СЦз найменш розвинутих регСЦонСЦв ПольщСЦ.
Маючи унСЦкальнСЦ СЦ рСЦзноманСЦтнСЦ рекреацСЦйнСЦ ресурси, украiнськСЦ Карпати оцСЦнюються спецСЦалСЦстами як найперспективнСЦший район для органСЦзацСЦi масового вСЦдпочинку та лСЦкування населення. Для розвитку санаторно-курортного господарства сприятливСЦ усСЦ райони лСЦсистих Карпат. За переконаннями фахСЦвцСЦв ЛьвСЦвського держунСЦверситету СЦменСЦ РЖвана Франка, найперспективнСЦшою СФ пСЦвнСЦчно-схСЦдна частина, яка маСФ всСЦ можливостСЦ стати центром туризму СЦ вСЦдпочинку свСЦтового рСЦвня.
Вперше назва Карпати згадана ще у другому столСЦттСЦ нашоi ери римським письменником КлавдСЦСФм ПтоломеСФм.
Походження назви Карпати
ОднСЦ дослСЦдники вважають, що назва Карпати виникла СЦз назви фракСЦйського племенСЦ карпи, що проживало на територСЦi Передкарпаття у третьому - четвертому столСЦттСЦ нашоi ери. РЖншСЦ - що це слово маСФ коренСЦ з доСЦндоСФвропейського слова kar - камСЦнь (камянСЦ гори), СЦ порСЦвнюють його з такими топонСЦмами, як КаринтСЦя (пСЦвденна область АвстрСЦi), острСЦв Карпатос у Критському морСЦ та Крас (вапнякове море у СловенСЦi).
РД ще й СЦнша думка вчених, за якою назва цих гСЦр випливаСФ СЦз словянських термСЦнСЦв "хрб", "харабат" - хребет. У лСЦтературСЦ цей термСЦн зустрСЦчаСФться ще у батька СЦсторСЦi та географСЦi Геродота у назвСЦ однСЦСФi з лСЦвих приток Дунаю - Karpis. ВважаСФться, що ця притока отримала свою назву вСЦд гСЦр, в яких брала початок. Однак людська память зберегла багато легенд, переказСЦв, казок та оповСЦдок про виникнення назви Карпат. Ось одна СЦз них.
Легенда про Силуна СЦ Карпа
У старСЦ прадавнСЦ часи, коли на нашСЦй землСЦ жили люди-велети, що головою сягали до хмар, на цьому мСЦсцСЦ була велика рСЦвнина, пишно вст