Принципи цивСЦльного процесуального права
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
вляють самостСЦйнСЦ вимоги на предмет спору, користуються усСЦма правами позивача (ст. 107 ЦПК). Прокурор може вСЦдмовитись вСЦд заявленоi ним вимоги або змСЦнити ii (ст. 120 ЦПК). Органи державного управлСЦння, профспСЦлки, пСЦдприСФмства, установи, органСЦзацСЦi СЦ окремСЦ громадяни, якСЦ захищають права СЦнших осСЦб, користуються правами сторони, за винятком права закСЦнчувати справу мировою угодою (ст. 122 ЦПК). ЗмСЦст принципу диспозитивностСЦ закрСЦплений в СЦнших правах осСЦб, якСЦ беруть участь у справСЦ, та визначаються системою цивСЦльних процесуальних правовСЦдносин в наступних стадСЦях розвитку цивСЦльного судочинства у справСЦ.
2. БезпосереднСЦсть судового розгляду. Суд при розглядСЦ справи повинен, як правило, сприймати докази по справСЦ з першоджерел СЦ дослСЦджувати iх безпосередньо. На нього покладений обовязок заслухати пояснення осСЦб, якСЦ беруть участь у справСЦ, показання свСЦдкСЦв, висновки експертСЦв, ознайомитися з письмовими доказами СЦ оглянути речовСЦ докази (ст. 160 ЦПК). Тому судове засСЦдання по розгляду справи маСФ розпочинатися СЦ закСЦнчуватися при незмСЦнному складСЦ суддСЦв. Якщо в процесСЦ розгляду справи вСЦдбуваСФться замСЦна одного СЦз суддСЦв, то судовий розгляд розпочинаСФться спочатку. Цим самим забезпечуСФться встановлення обСФктивноi СЦстини в справСЦ, правильне судження про права СЦ обовязки сторСЦн спСЦрних правовСЦдносин. БезпосереднСЦй звязок суддСЦв, якСЦ розглядають справу, з учасниками процесу СЦ матерСЦалами справи забезпечуСФ можливСЦсть дослСЦджувати СЦ сприймати фактичнСЦ матерСЦали справи, дозволяСФ повно СЦ всебСЦчно вникнути у всСЦ ii деталСЦ, усунути сумнСЦви щодо юридичних фактСЦв, покладених в обгрунтування позову СЦ заперечення проти нього. Сторонам процесу й СЦншим особам, якСЦ беруть участь у справСЦ, безпосереднСЦсть забезпечуСФ можливСЦсть увСЦйти в особистСЦ зносини зСЦ складом суду, давати йому пояснення по сутСЦ справи СЦ з окремих питань, подавати своi доводи, мСЦркування та заперечення, здСЦйснювати всСЦ СЦншСЦ процесуальнСЦ дСЦi, спрямованСЦ на зясування всСЦх матерСЦалСЦв справи СЦ правильне ii розвязання.
Проте суд, який розглядаСФ справу, в разСЦ необхСЦдностСЦ зСЦбрати докази в СЦншому мСЦсцСЦ може доручити вСЦдповСЦдному судовСЦ провести певнСЦ процесуальнСЦ дСЦi (ст. 33 ЦПК), допитати свСЦдкСЦв за мСЦсцем iх проживання або перебування (ст. 45 ЦПК). У таких випадках вСЦдбуваСФться сприйняття СЦ дослСЦдження доказСЦв, одержаних СЦншим судом (ст. 36 ЦПК). У стадСЦi пСЦдготовки справи до судового розгляду суддя у невСЦдкладних випадках провадить огляд мСЦсця (п. 9 ст. 143 ЦПК), про що складаСФ протокол, який разом з СЦншими доказами може дослСЦджуватися колегСЦальним складом у судовому засСЦданнСЦ (ст. 188 ЦПК). В таких випадках суд, який розглядатиме справу по сутСЦ, сприйматиме докази опосередковано.
3. УснСЦсть судового розгляду. ПолягаСФ в тому, що розгляд справи провадиться усно (ст. 160 ЦПК), процесуальна дСЦяльнСЦсть суддСЦв СЦ учасникСЦв процесу вСЦдбуваСФться в словеснСЦй формСЦ. ВсСЦ документи повиннСЦ зачитуватись в голос, за виключенням тих, якСЦ носять конфСЦденцСЦальний характер або мСЦстять таСФмнСЦ вСЦдомостСЦ. Усна форма судового розгляду сприяСФ реалСЦзацСЦi вимог принципу гласностСЦ СЦ безпосередностСЦ. Завдяки словеснСЦй формСЦ суддСЦ можуть краще СЦ повнСЦше сприймати факти справи, а особи, якСЦ беруть у нСЦй участь, реально СЦ точно довести iх до вСЦдома суду, сприймати змСЦст дСЦй всСЦх учасникСЦв процесу, висловлювати своi мСЦркування, заперечення, спростування з метою встановлення дСЦйсних обставин справи. Розгляд справи в уснСЦй формСЦ даСФ можливСЦсть судовСЦ особисто СЦ безпосередньо вступати в контакти з учасниками процесу в цивСЦльнСЦй справСЦ СЦ сприймати фактичний матерСЦал у повному обсязСЦ, який вСЦдтворюСФться тут же в судовому засСЦданнСЦ на очах суддСЦ СЦ всСЦх присутнСЦх, у процесСЦ його розвитку.
Усна форма даСФ бСЦльшСЦ можливостСЦ судовСЦ керувати розвитком процесу СЦ прискорювати розгляд справи. Усна форма процесуальних дСЦй, якСЦ виконуються при розглядСЦ справи в судовому засСЦданнСЦ, оптимально поСФднуСФться з письмовою формою вСЦдображення СЦ оформлення деяких з них викладення вимог до суду у формСЦ письмових заяв, скарг, протестСЦв, подання, а владних суджень суду в рСЦшеннях, ухвалах, постановах.
4. ЗмагальнСЦсть. ПолягаСФ в забезпеченнСЦ широкоi можливостСЦ особам, якСЦ беруть участь у справСЦ, вСЦдстоювати своi права СЦ СЦнтереси, позицСЦю у справСЦ. ЗмагальнСЦстю визначаСФться весь процес вСЦдбору (подання, витребування, залучення) фактичного матерСЦалу, необхСЦдного для розвязання судом справи, встановлюються форми, методи СЦ способи дослСЦдження цього матерСЦалу, процесуальна дСЦяльнСЦсть субСФктСЦв доказування, ii послСЦдовнСЦсть СЦ правовСЦ наслСЦдки. Утвердження своiх мСЦркувань, оспорювання доводСЦв противноi сторони визначають зовнСЦшню форму цивСЦльного процесу, надаючи йому змагального вигляду боротьби сторСЦн перед судом. Змагальна форма процесу забезпечуСФться активним процесуальним становищем суду, якому належить завершальне визначення предмету доказування, сприяння в збираннСЦ при необхСЦдностСЦ належних доказСЦв.
Список використаноi лСЦтератури
1. КонституцСЦя Украiни, К.:1996.
2. ЦивСЦльно-процесуальний кодекс Украiни.
3. Штефан М. Й. ЦивСЦльний процес. ПСЦдруч. для юрид. спецСЦальностей вищих закладСЦв освСЦти: К.; РЖн Юре. 1997.