Принципи здійснення правосуддя в Україні
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
цікавленість у справі, порушення таємниці наради суддів, розгляд справи під час відсутності підсудного в тих випадках, коли за законом його присутність обовязкова тощо.
Зазначені й інші передбачені законом гарантії покликані забезпечити всебічне, повне й обєктивне дослідження обставин справи.
Принцип національної мови судочинства. Судочинство і діловодство у судах України відповідно до вимог ч.1 ст. 12 Закону здійснюється державною мовою. Відповідно до Конституції України (ст. 10), державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.
Відповідно до вимог ч. ч.2-5 ст. 12 Закону суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Крім того, у судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" в порядку, встановленому процесуальним законом. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Реалізація наведених вище положень забезпечується також й тим, що особи, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою і послугами перекладача в судовому процесі.
Ведення процесу державною мовою із забезпеченням учасникам процесу, які не володіють цією мовою, права давати показання, заявляти клопотання, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача, має важливе значення для вирішення завдань судочинства і реалізації наданих прав всіма учасниками процесу. Національна мова судочинства й участь у справі перекладача гарантує рівність всіх учасників процесу незалежно від національності і володіння мовою. Кожен учасник процесу, користуючись рідною мовою, має можливість у повному обсязі реалізувати надані йому процесуальні права і виконувати покладені на нього законом обовязки.
Важливою гарантією цього принципу є обовязок суду розяснити особам, які беруть участь у справі, їхнє право давати показання і виступати в суді рідною мовою, користуватися послугами перекладача, знайомитися з його допомогою з усіма матеріалами справи. Гарантією забезпечення прав учасників процесу, що не володіють мовою судочинства, є також обовязкова участь захисника в судовому розгляді по таких справах.
Порушення принципу національної мови судочинства, обмеження права особи на користування в процесі рідною мовою, необгрунтована відмова в запрошенні перекладача є істотним порушенням процесуального закону, що веде до скасування судового рішення в цивільній справі чи вироку в кримінальній справі.
Принцип незалежності і самостійності суддів. Цей принцип закріплений як у Конституції України (ст. 126, ч.1 ст.129) так і у Законі України “Про судоустрій і статус суддів”(ч.1 ст. 1, ст.6, 47-49). Суть даного принципу правосуддя полягає в прагненні забезпечити умови, за яких суд зміг би мати реальну можливість приймати відповідальні рішення без стороннього втручання та тиску виключно на основі положень закону.
Незалежність суддів означає їх незалежну процесуальну діяльність при здійсненні правосуддя, розгляд справи на основі норм матеріального і процесуального закону відповідно до професійної правосвідомості суддів і в умовах, що виключають сторонній вплив на них.
Розрізняють зовнішню і внутрішню незалежність суддів.
Зовнішня незалежність, полягає в тому, що суддя при здійснення правосуддя є незалежним від зовнішніх факторів, в першу чергу від впливу органів законодавчої і виконавчої гілок державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських обєднань, окремих посадових осіб і громадян.
Внутрішня незалежність суддів передбачає їх незалежність від факторів впливу всередині самої судової системи. Суддя повинний мати процесуальну незалежність від інших суддів складу суду (колегії), народних засідателів, керівництва суду, однієї судової інстанції від іншої, суддів суду одного рівня, від суддів і керівництва суду іншого рівня і т.д. При розгляді справ судді незалежні від думки учасників процесу (прокурора, адвоката, позивача, відповідача та ін.). Вони незалежні у виборі правової норми, яка підлягає застосуванню при розгляді конкретного правового спору.
У ст. 126 Конституції України закріплені положення, що гарантують незалежність і недоторканість суддів при здійсненні судочинства. Відповідно до даної статті, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів яким би то не було чином забороняється. Держава забезпечує особисту безпеку суддів і їхніх родин.
Згідно ч.4. ст. 47 Закону незалежність судді забезпечується:
1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;
2) недоторканністю та імунітетом судді;
3) незмінюваністю судді;
4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;
5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальні